Синдром Гієна—Барре, спровокований субклінічним перебігом СOVID-19, у підлітковому віці: клінічний випадок [Текст] / О. К. Колоскова [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 64-68. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Синдром Гієна — Барре є досить рідкісним захворюванням, що трапляється у дитячій популяції з частотою 1,7 випадку на 100 000 дітей. Гендерні відмінності частоти поширеності захворювання характеризуються на 20 % більшою вразливістю хлопчиків порівняно з дівчатками. Сьогодні залишається невідомою точна причина розвитку висхідної полірадикулонейропатії, проте розвиток синдрому Гієна — Барре пов’язують із перенесеним інфекційним захворюванням, викликаним Campylobacter jejuni, Haemophilus influenzae або поліовірусом. У період пандемії COVID-19 описані поодинокі випадки розвитку синдрому Гієна — Барре у дорослих після перенесеної гострої вірусної інфекції, спричиненої вірусом SARS-CoV-2. У статті наведений клінічний випадок синдрому Гієна — Барре після безсимптомного перебігу гострої вірусної інфекції, спричиненої SARS-CoV-2, у дівчинки-підлітка, яка перебувала під спостереженням в Обласному комунальному некомерційному підприємстві «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня». У дитини після раптового больового нападу розвинулася гостра висхідна полірадикулонейропатія у вигляді млявої параплегії нижніх кінцівок, порушення функції тазових органів і парапарезу верхніх кінцівок. Результат комплексних діагностичних заходів: лейкоцитоз, збільшення рівня прокальцитоніну, С-реактивного білка, D-димеру в сироватці крові, слабко позитивний титр IgM і позитивний титр IgG до SARS-CoV-2, у лікворі гіперпротеїнрахія, а також відсутність проведення імпульсів, зниження амплітуди М- і Н-відповіді при проведенні стимуляційної електронейроміографії нижніх кінцівок. Лікувальний комплекс заходів передбачав застосування респіраторної протекції (оксигенотерапія), підтримки гемодинаміки та серцевої діяльності (інфузійна та інотропна терапія), уведення внутрішньовенного нормального людського імуноглобуліну, парентеральних глюкокортикостероїдів коротким курсом, застосування ступеневої антибактеріальної терапії, вазоактивних нейрометаболітів, ноотропів, антихолінестеразних препаратів, нестероїдних протизапальних засобів, лікувальної гімнастики та масажу. На тлі лікування стан дитини характеризувався повільною позитивною динамікою з відновленням рухових функцій кінцівок і чутливості упродовж місяця
Guillain — Barré syndrome (GBS) is a rare disease that occurs with an approximate incidence of 1.7 cases per 100,000 children in the pediatric population. The gender difference in the prevalence of the disease is characterized by a 20% greater vulnerability of boys than girls. The exact cause of Guillain — Barre syndrome is unknown; however, it can occur after respiratory infection by Haemophilus influenzae, recent or ongoing Campylobacter jejuni infection or poliovirus. Since the beginning of the COVID-19 pandemic, there have been some reported Guillain — Barré diagnoses among adults following SARS-CoV-2 infection. The article describes a clinical case of an adolescent girl who was admitted to the Regional Municipal Non-Profit Facility “Chernivtsi Regional Children’s Clinical Hospital” with signs of flaccid paraplegia of the lower extremities, pelvic dysfunction and paraparesis of the upper extremities after she had suffered a sudden severe pain syndrome. She had previously been diagnosed with asymptomatic SARS-CoV-2. Initial complex investigations were as follows: high white blood cells count, elevated levels of procalcitonin (PCT), C-reactive protein and D-dimer, low SARS-CoV-2 IgM level and positive IgG titer, high levels of protein in spinal fluid. Electroneuromyography findings and nerve conduction test of lower extremities showed decreased M amplitude and H reflex response. The patient received oxygen therapy, hemodynamic support, cardiac support (infusions and inotrope therapy), gradual antibacterial therapy and was administrated with intravenous normal human immunoglobulin. She was also treated with a short course of parenteral glucocorticoids, vasoactive neurometabolites, nootropics, anticholinesterases, non-steroidal anti-inflammatory drugs along with physical therapy and massages. The patient began demonstrating slow but positive improvement in her limb motor functions and sensitivity within one month
Дод.точки доступу:
Колоскова, О. К.
Ткачук, Р. В.
Гарас, М. Н.
Білоус, Т. М.
Романчук, Л. І.
Сорочан, Д. І.
Вільних прим. немає
|