Романенко, В. І. Клінічне і нейрофізіологічне спостереження ефективності Мієлофану при діабетичній невропатії [Текст] / В. І. Романенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 12-23. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Мієлофан MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (диагностика, лекарственная терапия) ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY УРИДИН -- URIDINE (терапевтическое применение) ЦИТИДИН -- CYTIDINE (терапевтическое применение) ВИТАМИН B12 -- VITAMIN B 12 (терапевтическое применение) ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID (терапевтическое применение) Анотація: Діабетична невропатія — поширене неврологічне захворювання, яке є ускладненням цукрового діабету, часто більш інвалідизуючим, ніж основне захворювання. У патофізіології невропатії важливу роль відіграє пошкодження мієлінової оболонки з клінічними проявами у вигляді сенсорної, мотор-ної чи вегетативної дисфункції. Нуклеотиди, такі як уридин і цитидин, а також вітаміни B9 (фолієва кислота) та B12 (ціанокобаламін) показали свою ефективність у відновленні пошкодженої мієлінової оболонки периферичних нервів. Засіб Мієлофан містить у своєму складі зазначені вище речовини, що дозволяє об’єднати їх терапевтичні властивості. Мета дослідження. Оцінити аналгетичну активність, клінічну динаміку, а також динаміку нейрофізіологічних показників за даними електронейроміографії на фоні застосування Мієлофану при діабетичній невропатії. Матеріали та методи. До групи спостереження увійшло 20 пацієнтів з компенсованим цукровим діабетом II типу та діабетичною невропатією. Пацієнти приймали Мієлофан по 1 капсулі 1 раз на день протягом 8 тижнів. Усі пацієнти були обстежені неврологічно, застосовувався опитувальник painDETECT, опитувальник з центральної сенситизації, шкала катастрофізації болю, госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS), опитувальник щодо здоров’я EuroQol-5D, проводилось електронейроміографічне дослідження з визначенням швидкості поширення збудження по сенсорних і моторних волокнах нижніх кінцівок. Результати. На фоні лікування інтенсивність болю знизилась з 6,60 до 4,70 бала за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Кількість пацієнтів з алодинією і гіпестезією на фоні лікування зменшилась приблизно в 3 та 2 рази, а середня площа алодинії і гіпестезії — майже в 2 і 3 рази відповідно. Вираженість невропатичного компонента болю, за даними опитувальника painDETECT, на фоні лікування зменшилась приблизно на 20 %. Схоже зниження відбувалось за шкалою катастрофізації болю. Тривожні й депресивні прояви, за даними госпітальної шкали тривоги і депресії, на фоні лікування вірогідно знизились майже на 30 та 20 % відповідно. Бал за опитувальником з центральної сенситизації вірогідно знизився приблизно на 20 %, а загальний стан здоров’я, за даними опитувальника EuroQol-5D, вірогідно покращився майже на 40 %, задоволеність лікуванням зросла майже на 50 %. За даними електронейроміографії, амплітуда n. рeroneus superficialis зросла більше ніж у 2 рази. Швидкість поширення збудження по n. рeroneus superficialis зліва вже на 14-й день вірогідно збільшилась більше ніж удвічі. Амплітуда n. suralis зліва вірогідно збільшилась приблизно вдвічі вже на 14-й день. Швидкість поширення збудження по n. suralis справа вірогідно збільшилась майже на 50 %, зліва — на 40 %. Висновки. На фоні прийому Мієлофану протягом 8 тижнів відмічалось зниження інтенсивності болю за ВАШ, зменшення алодинії, гіпестезії та невропатичних проявів за опитувальником painDETECT, зменшення центральної сенситизації, катастрофізації болю, тривоги та депресії, покращення стану здоров’я та задоволеності лікуванням, зростання певних електронейрофізіологічних показників, зокрема покращення провідності по сенсорних волокнах нервів нижніх кінцівок Вільних прим. немає |