Рибаков, С. Й. Медулярний рак щитоподібної залози: трохи історії [Текст] / С. Й. Рибаков // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 7. - С. 64-71. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (история, хирургия) КАРЦИНОМА МЕДУЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, MEDULLARY (история) ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC Анотація: В огляді літератури представлена історія розвитку сучасних уявлень про медулярний рак щитоподібної залози, яка налічує трохи більше п’ятдесяти років. Вона демонструє вражаючі досягнення сучасної науки, які дозволили протягом короткого проміжку часу перейти від клініко-морфологічних описів окремих випадків та варіантів захворювань до вивчення та з’ясування механізмів їх розвитку на молекулярно-генетичному рівні. Значною мірою це стало можливим завдяки відкриттю низки поєднаних форм ендокринної патології, зокрема синдромів множинної ендокринної неоплазії, серед яких провідна роль належить медулярному раку щитоподібної залози. На основі досягнень у цій галузі було запропоновано спосіб хірургічної корекції медулярного раку ще до його виникнення, що знаменувало появу нового напрямку у хірургії — профілактичної хірургії. Історія вивчення медулярного раку щитоподібної залози розпочинається з відкриття окремої популяції клітин, присутніх у невеликій кількості тканини щитоподібної залози. У своєму повідомленні, зробленому на засіданні Королівського товариства лікарів у Лондоні 27 січня 1876 року, «Про мікроскопічну будову щитоподібної залози собак» E. Cresswell Barber вперше описав наявність у залозі скупчень незвичайних клітин, які морфологічно відрізнялися від відомих фолікулярних клітин. Нині формується новий напрямок клінічної хірургії — профілактична хірургія. Основним принципом профілактичної хірургії є видалення того чи іншого органа, якщо доведено абсолютний ризик розвитку у ньому конкретного патологічного процесу. У ситуації, що розглядається, таким є медулярний рак щитоподібної залози, який виникає у 100 % осіб, які є спадковими носіями мутантного RET-протоонкогена. Подібна можливість існує для осіб з деякими формами колоректального раку, злоякісними пухлинами молочної залози, яєчників, при яких доведено їхнє спадкове походження на ґрунті виявлених мутацій певних генів. Резекція кишечника, мастектомія, оваріектомія призводять до ліквідації потенційної загрози розвитку пухлини або видалення її in situ, коли вона ще не набула характеру сформованого злоякісного новоутворення Вільних прим. немає |