Мітченко, М. В.     Оцінка хронічних запальних захворювань органів малого таза у жінок як фактора ризику виникнення гострого неускладненого пієлонефриту [] = Estimation of chronic inflammatory diseases of the pelvic organs in women as a risk factor of acute uncomplicated pyelonephritis / М. В. Мітченко // Здоровье женщины. - 2019. - № 10. - С. 97-100. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (осложнения, патофизиология, этиология) ТАЗОВОГО ПОЯСА БОЛИ -- PELVIC GIRDLE PAIN МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (физиология) ПРОКАРИОТНЫЕ КЛЕТКИ -- PROKARYOTIC CELLS (микробиология) МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (использование, тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Кл.слова (ненормовані): малликуты - класс мелких прокариотических организмов Анотація: Мета дослідження: вивчення поширеності хронічних запальних захворювань органів малого таза (ХЗЗОМТ) у жінок репродуктивного віку, хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП), та клінічних особливостей перебігу пієлонефриту для подальшого обґрунтування персоніфікованої терапії із впливом на всі джерела інфекції. Матеріали та методи. Обстежено урологом та гінекологом 246 жінок репродуктивного віку, хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ. Додатково до початку антибактеріальної терапії проводили зскрібки зі слизових оболонок сечівника, каналу шийки матки а та змиви із піхви. Застосовано комплекс методів мікробіологічної діагностики: культуральний, культурально-ферментативний та молекулярно-генетичний. Результати. У хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ встановлено високий показник інфікування сечових і статевих шляхів молікутами – 69,5% та 67,5% відповідно. Молікути частіше виявляли у сечових шляхах в асоціації з класичними бактеріями (45,1%), а в статевих – у монокультурі (44,7%). Важливо, що у 65,8% випадків спостерігався збіг ідентифікованих збудників за таксономічною належністю, що свідчить про причетність цих збудників до розвитку запального процесу як у статевих, так і сечових шляхах. Запропонована схема обстеження з обов’язковим невідкладним визначенням збудників статевих інфекцій дозволила встановити, що після стандартного урологічного лікування більш ніж дві третини хворих вимагають додаткової антибактеріальної терапії, спрямованої на ерадикацію із сечових та статевих шляхів молікутів як патогенетичної ланки розвитку та рецидивування інфекцій сечових шляхів. Заключення. Одержані результати дозволили обґрунтувати необхідність додаткової терапії, спрямованої на ерадикацію молікутів, і запропонувати алгоритм мікробіологічної діагностики щодо виявлення етіологічних чинників ГНП, розробити і впровадити новий підхід до лікування: персоніфіковану антимікробну терапію із впливом на всі джерела збудників у сечових і статевих шляхах The objective: to study the prevalence of chronic inflammatory diseases of the pelvic organs (CIDPO) in women of reproductive age with acute uncomplicated pyelonephritis (AUP), and clinical peculiarities of pyelonephritis further justification for personalized therapy exposure to all sources of infection. Materials and methods. The survey was conducted by a urologist and gynecologist of 246 women of reproductive age with AUP and concomitant CIDPO. In addition, before the start of antibacterial therapy, material was collected: scrapings of the mucous membranes of the urethra, cervical canal, and vaginal washings. The complex of methods of microbiological diagnostics has been applied: cultural, culture-enzymatic, molecular-genetic. Results. In patients with AUP and concomitant CIDPO, a high rate of infections by the mollicutes was detected in urinary and genital tracts – 69.5% and 67.5%, respectively. Mollicutes were more frequently found in the urinary tract in association with classical bacteria (45.1%), and in the genital tract – in monoculture (44.7%). Importantly, in 65.8% of cases, there was a coincidence of identified pathogens by taxonomic affiliation, indicating that these pathogens are involved in the development of the inflammatory process in both the genital and urinary tracts. The proposed scheme, with the obligatory identification of pathogens of genital infections, allowed to establish that after standard urological treatment, more than two-thirds of patients require additional antibacterial therapy aimed at eradication of urinary and genital tracts of the mollicutes as pathogenic pathogens. Conclusion. The obtained results have allowed to substantiate the need for additional therapy aimed at eradication of mollicutes and to propose an algorithm of microbiological diagnostics to identify the etiological factors of AUP, to develop and implement a new approach to treatment: personalized antimicrobial therapy on all source of pathogens in the urinary and genital tracts Вільних прим. немає