Кочарян, Г. С.     Поширеність ослабленого лібідо і гіпоактивного розладу статевого потягу [Текст] = Prevalence of Diminished Libido and Hypoactive Sexual Desire Disorder / Г. С. Кочарян // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 4. - С. 72-78. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: СЕКСУАЛЬНЫЕ ДИСФУНКЦИИ ПСИХОТИЧЕСКИЕ -- SEXUAL DYSFUNCTIONS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, этиология) ЛИБИДО -- LIBIDO (действие лекарственных препаратов, физиология) ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология) ПОПЕРЕЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CROSS-SECTIONAL STUDIES (методы, тенденции) МОДЕЛИ СТАТИСТИЧЕСКИЕ -- MODELS, STATISTICAL Анотація: У статті наголошується, що ослаблене лібідо – досить частий сексологічний симптом, який зустрічається у 33,4% жінок та посідає перше місце серед інших таких симптомів, і у 15,8% чоловіків. Разом з тим гіпоактивний розлад сексуального потягу (ГРСП) визначається набагато рідше. Це пов’язано з тим, що одним із його діагностичних критеріїв є дистрес, обумовлений зниженим статевим потягом. Хоча слабке сексуальнее бажання частішає з віком, однак дистрес з віком зменшується. Тому поширеність ГРСП у жінок залишається постійною величиною. На думку автора, конструктивним є підхід, що виключає високий ранг суб’єктивізму в діагностичному оцінюванні ослабленого статевого потягу (якщо у людини він є, але не викликає у неї дистрес, а, може бути, і влаштовує її, то вона здорова, а якщо викликає, то вона хвора) Відзначається, що як частота слабкого бажання, так і поширеність ГРСП варіюються залежно від віку, раси/етнічної приналежності, рівня освіти, індексу маси тіла, поточного статусу куріння, поточної депресії, використання антидепресантів людьми з попереднім діагнозом депресії, гормональної терапії (у жінок у період менопаузи), менопаузального статусу і країни проживання. Повідомляється, що чоловіки більш біологічні в своїх сексуальних проявах порівняно з жінками, у яких більш виражену роль відіграють психологічні фактори. Чоловіки думають про секс і фантазують про нього частіше, ніж жінки; хочуть займатися сексом частіше, незалежно від сексуальної орієнтації; хочуть мати більшу кількість статевих партнерів; частіше мастурбують; менш схильні відмовлятися від сексуальної активності; статевий потяг виникає у них у більш ранньому віці; вони використовують більш широке розмаїття сексуальних практик, роль біології пом’якшується соціальними факторами більшою мірою у жінок, ніж у чоловіків. Наводяться дані, які незаперечно свідчать про більшу сексуальну активність чоловіків порівняно з жінками. Так, було виявлено, що лесбійські пари живуть статевим життям значно рідше, ніж гетеросексуальні і гей-пари. Предикторами (прогностичними факторами) слабкого сексуального потягу у чоловіків виявилися «щоденне вживання алкоголю», «поганий або задовільний стан здоров’я», «емоційні проблеми або стрес». Наводяться дані інших досліджень щодо поширеності ослабленого статевого потягу у чоловіків, а також дані про частоту у них ГРСП. Відзначаються помітні відмінності в рівнях поширеності слабкого статевого потягу в різних культурах у діапазоні від 12,5% у чоловіків з Північної Європи до 28% у чоловіків віком 40–80 років з Південно-Східної Азії. Почуття провини через секс може опосередковувати цю асоціацію між східноазійською етнічною приналежністю і сексуальним бажанням у чоловіків Вільних прим. немає