Кочарян, Г. С. Ослаблене лібідо, його прояви і визначення гіпоактивного розладу статевого потягу [Текст] = Diminished Libido, Its Manifestations and Definitions of Hypoactive Sexual Desire Disorder / Г. С. Кочарян // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 4. - С. 90-97. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ЛИБИДО -- LIBIDO (физиология) СЕКСУАЛЬНЫЙ ИНФАНТИЛИЗМ -- SEXUAL INFANTILISM (патофизиология, этиология) ПОЛОВАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ -- GENDER IDENTITY ОБЗОР -- REVIEW БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES (тенденции) ТЕЗАУРУС -- VOCABULARY, CONTROLLED ДАННЫХ КУРИРОВАНИЕ -- DATA CURATION (тенденции) Анотація: У статті наводяться клінічні прояви ослабленого лібідо, а також визначення гіпоактивного розладу статевого потягу в Міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10), Діагностичному і статистичному посібнику з психічних розладів четвертого і п’ятого перегляду (DSM-4 і DSM-5) (США). У МКХ-10 йому відповідає шифр F52.0 («Відсутність або втрата статевого потягу»), який є спільним як для чоловіків, так і для жінок. У DSM-4 є шифр 302.71 («Гіпоактивний розлад сексуального потягу»), який також є загальним для осіб обох статей. Слід звернути увагу, що одним з індикаторів для визначення цього розладу в зазначеній класифікації називають наявність через гіпосексуальність дистресу або труднощів в міжособистісному спілкуванні. У DSM-5 використовується діагноз «Гіпоактивний розлад статевого потягу у чоловіків» (шифр 302.71), а для визначення цього розладу у жінок вже застосовується загальний діагноз «Гіпоактивний розлад сексуального інтересу/збудження» (шифр 302.72), позаяк на думку, що відображена в цьому посібнику, у жінок існує складність диференціації і часта коморбідність розладів сексуального інтересу і сексуального збудження. Також звертає на себе увагу заміна терміна «сексуальний потяг» на термін «сексуальний інтерес», що надає певний психологічний відтінок першій частині діагнозу і зменшує його біологічність. В обох шифрах (для чоловіків і для жінок) також передбачено діагностичний критерій, згідно з яким гіпоактивні сексуальні прояви викликають клінічно значущий дистрес Автор повідомляє про існування автономної класифікації жіночих сексуальних дисфункцій двох міжнародних груп експертів у галузі медичної сексології («Номенклатурного комітету Міжнародного товариства з вивчення сексуального здоров’я у жінок» і «Міжнародного комітету з питань сексуальної медицини»), які вважають обґрунтованим збереження окремого діагнозу гіпоактивного розладу статевого потягу у жінок. Повідомляється, що в МКХ-11 буде використовуватися діагноз «Гіпоактивна дисфункція сексуального потягу» не тільки для чоловіків, але і для жінок. Наводяться дані, що свідчать про наукову обґрунтованість такого рішення. Привертає увагу той факт, що в цій класифікації відбулася повна абсолютизація суб’єктивного сприйняття гіпосексуальності. Так, повідомляється, що зазначений діагностичний посібник націлює на те, що не існує ніяких нормативів сексуальної активності. «Задовільною» сексуальною активністю пропонується вважати таку, що задовольняє цю конкретну людину. Якщо індивід задоволений своєю сексуальною активністю, то можливість встановлення діагнозу сексуальної дисфункції відразу виключається. Обговорюється правомірність такого підходу. Також в статті, крім описаних гіпоактивних сексуальних проявів, називаються пов’язані з ними і супутні їм клінічні явища Вільних прим. немає |