Абатуров, О. Є.
    Застосування препарату лізоциму й деквалінію хлориду в лікуванні гострих респіраторних захворювань верхніх дихальних шляхів у дітей [Текст] = Application of lysozyme and dequalinium chloride in the treatment of acute respiratory diseases of the upper respiratory tract in children / О. Є. Абатуров, О. О. Агафонова, Н. М. Токарєва // Здоровье ребёнка. - 2018. - N 6. - С. 53-61. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (патофизиология, терапия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ИНТЕРФЕРОН-ГАММА -- INTERFERON-GAMMA (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
МУРАМИДАЗА -- MURAMIDASE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ДЕКВАЛИН -- DEQUALINIUM (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Гострі респіраторні вірусні інфекції — група найбільш поширених хвороб, що проявляються насамперед катаральним синдромом з ураженням ротоглотки й потребують місцевого застосування антисептиків. Мета: вивчити клінічні особливості уражень глотки й гортані при гострих респіраторних інфекціях у різних регіонах України, оцінити на великому клінічному матеріалі ефективність і безпеку застосування препарату Лізак і його здатність впливати на активність нативного імунітету. Матеріали та методи. Обстежено 25 229 дітей віком від 4 до 18 років з гострими респіраторними інфекціями, що проявлялись запальним процесом у ротоглотці. Проведені загальноклінічні, імунологічні, бактеріологічні дослідження. Результати. Встановлено, що застосування препарату Лізак у клінічній практиці є ефективним і приводить до зменшення інтенсивності клінічних ознак запалення в ротоглотці, купірує сухість ротоглотки, больовий синдром, відновлює голосову функцію. При вивченні кореляційних зв’язків між клініко-анамнестичними даними було встановлено, що найбільш сильні взаємозв’язки відзначалися між тонзилітом і вираженістю температурної реакції в першу й третю добу від початку лікування (r = 0,43 і 0,69 відповідно), наявність тонзиліту корелювала також з інтенсивністю болю в горлі (r = 0,46) і наявністю кашлю на 7-му добу захворювання (r = 0,39). У той же час вираженість кашлю в першу й третю добу захворювання корелювала з гострим ларингітом (r = 0,51 і r = 0,36 відповідно). Охриплість корелювала зі ступенем сухості в ротоглотці (r = 0,47) і була притаманна ларингіту. Для визначення імунологічної ефективності препарату Лізак були обстежені 124 дитини віком 7–12 років, які мали гострі респіраторні інфекції з ураженням ротоглотки. Встановлено, що рівень інтерферону гамма в ротоглотковій рідині й сироватці крові мав тенденцію до зниження, що свідчить про зменшення активності запального процесу в ротоглотці. Зроблено висновок, що препарат Лізак, зменшуючи інтенсивність запального процесу в ротоглотці, здатен впливати на рівень прозапальних цитокінів, зокрема інтерферону гамма. При проведенні бактеріологічного дослідження мікрофлори ротоглотки в пацієнтів, за якими спостерігали, до початку лікування було виявлено підвищення числа патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Після застосування препарату Лізак відбувалося відновлення мікробіоценозу, в основному за рахунок зменшення кількості патогенної й умовно-патогенної флори (S.aureus, Candida albicans та ін.) і збільшення кількості індигенної флори. Препарат Лізак не мав побічних ефектів у більшості пацієнтів, хоча в невеликої кількості хворих (0,76 %) спостерігалися ознаки алергічної реакції (першіння в горлі, набряклість язичка, незвичайний смак). Ефективність препарату Лізак була оцінена лікарями й пацієнтами в 99 % випадків як добра. Висновки. Застосування препарату Лізак у клінічній практиці є ефективним і приводить до зменшення інтенсивності клінічних ознак запалення в ротоглотці, купірує сухість ротоглотки, больовий синдром, відновлює голосову функцію, сприяє зменшенню інтенсивності запального процесу в ротоглотці й впливає на рівень прозапальних цитокінів, зокрема інтерферону гамма, відновлює мікробіоценоз ротоглотки за рахунок зменшення кількості патогенної й умовно-патогенної флори (S.aureus, Candida albicans та ін.) і збільшення кількості індигенної флори. Препарат Лізак має добру переносимість і є ефективним у 99 % випадків застосування
Acute viral respiratory infections — a group of the most common diseases that manifest primarily by the catarrhal syndrome with oropharyngeal involvement and require topical application of antiseptics. The purpose was to study the clinical features of pharyngeal and laryngeal lesions in acute respiratory infections in different regions of Ukraine, to evaluate the effectiveness and safety of Lizak on a large clinical material and its ability to influence the activity of native immunity. Materials and methods. 25,229 children aged 4 to 18 years with acute respiratory infections were examined, which manifested by the inflammatory process in the oropharynx. General clinical, immunological, bacteriological studies were carried out. Results. It was established that the use of Lizak in clinical practice is effective and leads to a decrease in the severity of clinical signs of inflammation in the oropharynx, controls dry mouth, pain syndrome, restores the voice function. When studying the correlation between clinical and anamnestic data, it was found that the most significant relationship was observed between tonsillitis and the severity of the temperature response on the first and third days after treatment initiation (r = 0.43 and 0.69, respectively), the presence of tonsillitis also correlated with the intensity of throat pain (r = 0.46) and the presence of cough on day 7 of the disease (r = 0.39). At the same time, the severity of cough on the first and third days of the disease correlated with acute laryngitis (r = 0.51 and 0.36, respectively). Hoarseness correlated with the degree of dryness in the oropharynx (r = 0.47) and was characteristic of laryngitis. To determine the immunological effectiveness of Lizak, 124 children aged 7–12 years with acute respiratory infections and oropharyngeal lesions were examined. It was found that interferon gamma level in the oropharyngeal fluid and blood serum tended to decrease indicating a decrease in the activity of inflammatory process in the oropharynx. It is concluded that Lizak reducing the intensity of the inflammatory process in the oropharynx can influence the level of proinflammatory cytokines, in particular interferon gamma. During the bacteriological examination of the oropharyngeal microflora in patients under observation, an increase in the number of pathogenic and opportunistic microorganisms was observed before the treatment. After the application of Lizak, the microbiocenosis was restored mainly due to a decrease in the number of pathogenic and opportunistic flora (S.aureus, Candida albicans, etc.) and an increase in the number of indigenous flora. Lizak did not have side effects in most cases, although a small number of patients (0.76 %) had signs of allergic reaction (sore throat, uvular edema, unusual taste). The efficacy of Lizak was evaluated by doctors and patients in 99 % of cases as good. Conclusions. Application of Lizak in clinical practice is effective and leads to a decrease in the severity of clinical signs of inflammation in the oropharynx, controls dry mouth, pain syndrome, restores the voice function, reduces the severity of inflammatory process in the oropharynx and affects the level of proinflammatory cytokines, in particular interferon gamma, restores microbiocenosis of the oropharynx by reducing the number of pathogenic and opportunistic flora (S.aureus, Candida albicans, etc.) and increasing the number of indigenous flora. Lizak has good tolerability and is effective in 99 % of cases
Дод.точки доступу:
Агафонова, О. О.
Токарєва, Н. М.

Вільних прим. немає