Сорокман, Т. В.     Особливості ураження підшлункової залози на фоні гастродуоденальної патології, асоційованої з H.pylori-інфекцією [Текст] = Features of pancreatic lesions on the background gastroduodenal pathology associated with H.pylori-infection / Т. В. Сорокман, О. В. Макарова, Н. Я. Васкул // Здоровье ребёнка. - 2017. - N 2. - С. 37-42. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES ДЕТИ -- CHILD ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- PANCREATIC DISEASES (диагностика, микробиология, патофизиология, терапия, этиология) HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI (патогенность, ультраструктура) ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- DUODENAL DISEASES (патофизиология, этиология) ФИЗИКАЛЬНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ -- PHYSICAL EXAMINATION (использование, методы, статистика, тенденции) Анотація: Останнім часом з’явились публікації про можливий вплив Нelicobacter pylori (Н.pylori) не лише на слизову оболонку шлунка чи дванадцятипалої кишки, а й на підшлункову залозу. Такий зв’язок теоретично можливий, зважаючи на тісні взаємозв’язки між шлунком, дванадцятипалою кишкою та підшлунковою залозою. Мета дослідження. Визначити частоту й особливості поєднаного ураження підшлункової залози та верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, асоційованого з H.рylori-інфекцією у дітей. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 684 дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні в період 2010–2016 рр. Комплексне обстеження включало ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію, визначення активності α-амілази сироватки крові, діастази сечі, оцінку копрограми. Для діагностики H.pylori використано тест-систему «ХЕЛИК-тест» «АМА» (Росія, м. Санкт-Петербург) та гістологічний метод (забирали біоптати з фундального та антрального відділів слизової оболонки шлунка, після забарвлення за методом Гімзи гістологічних зрізів проводили візуалізацію H.рylori за допомогою світлової мікроскопії). Використовували методи описової статистики при параметричному розподілі з оцінкою середнього значення показників і стандартного відхилення (М ± SD). Вірогідність відмінностей оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок. Результати. Серед обстежених дітей було 310 (45,3 %) хлопчиків і 374 (54,7 %) дівчинки віком від 6 до 18 років. Найбільш часто серед обстежених дітей реєструвався діагноз хронічного гастродуоденіту (420 осіб з 684 проаналізованих, 61,4 %). При цьому достатньо високою залишається кількість дітей, які мають ерозивно-виразкові ураження шлунка і дванадцятипалої кишки (157 осіб з 684 обстежених, 22,9 %). Інфікування H.pylori серед групи обстежених дітей у середньому становило 64,5 %. Найбільш часто H.pylori виявлялася у дітей, хворих на виразково-ерозивні ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (121 особа із 157 проаналізованих, 77,1 %). Більше ніж у половини пацієнтів (352 із 684 обстежених, 51,5 %) із гастродуоденальною патологією в патологічний процес додатково була залучена підшлункова залоза. У 56,8 % осіб, які мали поєднане ураження, виявлено позитивний тест на H.pylorі. Найбільш часто H.pylorі виявлялася у пацієнтів з ерозивно-виразковими ураженнями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та ураженнями підшлункової залози (92 особи із 119 проаналізованих, 77,9 %). Інтенсивніший больовий синдром спостерігався в пацієнтів із H.pylori-позитивним тестом і становив 5,1 ± 1,2 бала, тоді як при негативному тесті на H.pylori середній бал болю становив 2,8 ± 1,0 (при р 0,05). Прояви церебрастенічного синдрому (головокружіння, втома, сонливість, порушення сну, зниження працездатності, загальна слабкість) переважали в дітей, у яких виявили H.pylori. Збільшення розмірів підшлункової залози було у третини хворих, змінена ехогенність — у 28,8 %, нечіткість контурів залози — у 23,6 % осіб. Підвищення активності α-амілази сироватки крові було виявлено у 44,8 % хворих. Змінений рівень діастази сечі спостерігався у 90 (45,4 %) інфікованих пацієнтів та у 36 (23,3 %) неінфікованих (р 0,01). За результатами копрологічного дослідження виявлено зміни у 130 із 352 дітей (36,9 %), а саме: стеаторея відзначена у 27,4 %, креаторея — у 22,6 %, крохмаль у великій кількості — у 12,9 %, слиз — у 9,6 %, йодофільну та грибкову флору виявлено відповідно у 16,1 та 18,5 % дітей. Висновки. Понад половину дітей із гастродуоденальною патологією, за даними ретроспективного аналізу, мають порушення екзокринної функції підшлункової залози, що виявляються при застосуванні загальноприйнятих клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження. При H.рylori-асоційованій патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту такі порушення реєструються частіше, у клінічній картині переважає больовий та церебрастенічний синдроми, особливо при ерозивно-виразкових ураженнях слизової оболонки гастродуоденальної зони. Це диктує необхідність поглибленого вивчення функції підшлункової залози у дітей із H.рylori-асоційованою патологією гастродуоденальної зони There are recent publications about the possible impact of Helicobacter pylori (H.pylori) on the mucous membrane of the stomach or duodenum, as well as the pancreas. This relation is theoretically possible considering the close connection of stomach, duodenum and pancreas. The purpose of the study was the determination of the incidence and characteristics of combined lesions of the pancreas and the upper gastrointestinal tract associated with H.pylori infection in children. Material and methods. A retrospective analysis of medical records of 684 children, who were hospitalized in the gastroenterology department of the Chernivtsi regional children’s hospital during the period from 2010 to 2016. A comprehensive examination included ultrasound diagnostics of the abdomen, esophagogastroduodenoscopy, determination of the activity of serum α-amylase, urine diastase, coprogram assessment. A test system HELIC-test “AMA” (Russia, St. Petersburg) and histological methods (bioptates were taken from the fundal and antral gastric mucosa, after Giemsa stain of histological sections, the visualization of H.pylori was performed by means of light microscopy) were used for the H.pylori diagnosis. The descriptive statistics methods with parametric distribution estimating the mean and standard deviation (M ± SD) were applied. Statistical significance of differences was assessed by Student’s t-test for independent samples. Results. Of the 684 children, who completed a survey, 310 were boys (45.3 %) and 374 — girls (54.7 %) aged 6 to 18 years. The diagnosis of chronic gastroduodenitis was the most frequently registered among examined children (420 out of 684 patients examined, 61.4 %). A rather high number of children had erosive and ulcerative lesions of the stomach and duodenum (157 of 684 patients, 22.9 %). H.pylori infection in a group of the children surveyed was detected in 64.5 % cases. The highest incidence of H.pylori was in children with ulcerative-erosive lesions of the upper gastrointestinal tract — 121 of 157 analyzed, 77.1 %. In more than half of patients (352 of 684 patients, 51.5 %) with gastroduodenal pathology, the pancreas was also involved in the pathological process. In 56.8 % of those with combined lesions, a test for H.pylori was positive. H.pylori was most frequently detected in patients with erosive and ulcerative lesions of the upper gastrointestinal tract and lesions of the pancreas (92 of 119 examined patients, 77.9 %). Patients with H.pylori positive test had 5.1 ± 1.2 points of pain syndrome intensity, whereas those with H.pylori negative test — 2.8 ± 1.0 points (p  0.05). The manifestations of the neurasthenic syndrome (dizziness, fatigue, drowsiness, sleep disturbances, reduced work capacity and weakness) prevailed in children with H.pylori positive test. Increasing of the pancreatic size was seen in one-third of patients, altered echogenicity — in 28.8 % of cases, blurred contours of gland — in 23.6 %. Increased activity of serum α-amylase was found in 44.8 %. Changed levels of urine diastase were observed in 90 (45.4 %) infected patients and in 36 (23.3 %) — uninfected (p  0.01) with H.pylori. Changes in the coprological test were seen in 130 of 352 children (36.9 %), namely, steatorrhea was observed in 27.4 % of cases, creatorrhea — in 22.6 %, starch in large quantities — in 12.9 %, mucus — in 9.6 %, iodophilic and fungal flora were found in 16.1 and 18.5 % of children, respectively. Conclusion. More than a half of children with gastroduodenal pathology, according to the data of retrospective analysis, have impaired exocrine pancreatic function, which is diagnosed by means of generally accepted clinical laboratory and instrumental methods. Such violations are more often recorded in H.pylori-associated pathologies of the upper digestive tract, the pain and cerebro-asthenic syndromes prevailed in clinical picture, especially in case of erosive and ulcerative lesions of the mucous membrane of the gastroduodenal region. This necessitates an in-depth study of pancreatic function in children with H.pylori-associated gastroduodenal pathology Дод.точки доступу: Макарова, О. В. Васкул, Н. Я. Вільних прим. немає