Беш, Л. В. Оральні провокаційні проби в педіатрії: показання, ризики та власний досвід [Текст] = Oral provocation tests in pediatrics: indications, risks and therapeutic experience / Л. В. Беш, О. І. Мацюра, В. П. Бобик // Здоровье ребёнка. - 2017. - N 7. - С. 111-116. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (диагностика, профилактика и контроль, этиология) ОБЗОР -- REVIEW ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS ПРОТЕОЛИЗ -- PROTEOLYSIS СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: У статті наведені дані літератури та власний досвід застосування оральних провокаційних проб, які є золотим стандартом діагностики харчової алергії і дають можливість не лише підтвердити її, але й визначити толерантність до продукту, провести моніторинг ефективності харчової десенсибілізації. Представлені показання та ризики проведення оральних провокаційних проб. Відзначені труднощі в трактуванні результатів. Зокрема, подано інформацію про те, що найскладніше — оцінювати легковиражені, суб’єктивні або атипові симптоми харчової алергії, оскільки вони можуть не лише свідчити про початок розвитку серйозних реакцій, але й бути результатом впливу емоційних чинників. Описано індивідуальний підхід до вибору дози харчового алергену та інтервалу між його подачею при проведенні оральних провокаційних проб. Власний досвід підтверджує, що симптоми під час оральних провокаційних проб переважно з’являються після введення більших доз алергену. І, відповідно, на більших дозах зазвичай виникають тяжчі симптоми харчової алергії. Короткий часовий інтервал між уведеннями алергену (менше 30 хвилин) може ускладнити інтерпретацію результатів і скомпрометувати проби. У статті наведено клінічний випадок проведення оральної провокаційної проби у 7-місячної дитини, що підтвердив наявність алергії до білків коров’ячого молока. Цей випадок дозволяє прослідкувати особливості діагностичного пошуку та способу проведення проби у дитини раннього віку з використанням дитячих сумішей (стандартної адаптованої молочної та суміші з повним гідролізом білків) The article presents literature data and therapeutic experience on the use of oral provocation tests. They are considered to be the golden standard for the diagnosis of food allergy and provide an opportunity not only to confirm the presence of the condition, but also to determine the level of tolerance to the product and to monitor the effectiveness of food desensitization. The risks and indications for oral provocation tests are presented. Difficulties in the results interpretation have also been evaluated. In particular, information about the fact that the mild, subjective, or atypical symptoms of food allergy are most complicated in the evaluation, as they can not only indicate the beginning of the development of serious reactions, but also be the result of the influence of emotional factors. The individual approach to choosing the dose of the food allergen and the interval between its administration during oral provocation tests was described. Our therapeutic experience confirms that symptoms during oral provocation tests predominantly occur after the administration of the allergen in higher doses. And, accordingly, at higher doses, as a rule, there were more severe symptoms of food allergy. A short time interval between the administration of an allergen (less than 30 minutes) can complicate the interpretation of the results and compromise the test. The article presents a clinical case of the oral provocation test in a 7-month-old child, which confirmed the presence of allergy to cow’s milk proteins. This case allows us to trace the peculiarities of the diagnostic investigation and the method of conducting the test at an early age using infant formulas (standard adapted milk and formula with complete protein hydrolysis) Дод.точки доступу: Мацюра, О. І. Бобик, В. П. Вільних прим. немає |