Страфун, С. С. Рентгенденситометрічні показники щільності кісткової тканини голівки плечової кістки у хворих із частковим розривом сухожилка надостьового м’яза [Текст] = Bone Densitometry Indices of Humerus Bone in Patients with Partial Rupture of the Supraspinatus Tendon / С. С. Страфун, С. В. Богдан, С. М. Аббасов // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 1. - С. 71-77. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY АБСОРБЦИОМЕТРИЯ ФОТОННАЯ -- ABSORPTIOMETRY, PHOTON (использование, методы) ПЛЕЧА КОСТИ -- ARM BONES (ультрасонография) ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS Кл.слова (ненормовані): мінеральна щільність Анотація: Щільність кісткової тканини є важливим фактором, який впливає на міцність шва сухожилків ротаторної манжети плеча. Чим вища щільність кісткової тканини, тим міцність фіксації сухожилка надостьового м’яза до кістки більша, оскільки анкер більш надійно фіксований у кістці. Мета дослідження. Визначити стан мінеральної щільності кісткової тканини проксимального епіфіза плечової кістки у хворих із частковим розривом сухожилка надостьового м’яза. Матеріали і методи. Проведено рентгенденситометричне обстеження 48 плечових суглобів (24 із частковим розривом сухожилка надостьового м’яза та 24 контрлатеральних – неушкоджених) у 24 хворих із частковими розривами сухожилка надостьового м’яза. На отриманих електронних фотовідбитках рентгенограм за допомогою зазначеного програмного забезпечення встановили по дві стандартних для всіх хворих зони визначення мінеральної щільності кісткової тканини – як на кінцівці з частковими розривами сухожилка надостьового м’яза, так і на аналогічних ділянках контрлатеральної кінцівки. Зони вимірювання щільності кісткової тканини (BMD) розміщували наступним чином: 1-ша зона – великий горбок плечової кістки; 2-га зона – середина голівки плечової кістки. Кожна зона мала квадратну форму і відповідала 0,9±0,15 см² площі стандартної рентгенограми. Також усім хворим виконувались стандартні рентгенденситометричні обстеження кульшових суглобів та поперекового відділу хребта. Висновки. У 1-й зоні (великий горбок плечової кістки) мінеральна щільність кісткової тканини кінцівки з частковим розривом сухожилка надостьового м’яза сягала 0,167±0,155 г/см² і була дещо меншою, ніж на здоровій кінцівці 0,238±0,115 г/см² (р<0,05). Це вказує на вплив часткового розриву сухожилка надостьового м’яза на розвиток остеопоротичних процесів у ділянці великого горбка плечової кістки. У 2-й зоні (середина голівки плечової кістки) середні показники мінеральної щільності кісткової тканини кінцівки з частковим розривом сухожилка надостьового м’яза сягали 0,193±0,109 г/см² і були теж меншими, ніж на контрлатеральній кінцівці 0,245±0,159 г/см². У 1-й зоні (великий горбок плечової кістки) виявлено залежність зміни мінеральної щільності кісткової тканини від загальних змін мінеральної щільності кісткової тканини (r=0,62; р<0,01). У 2-й зоні (r=0,14; р<0,01) мінеральна щільність кісткової тканини не залежала від загальних змін мінеральної щільності кісткової тканини Дод.точки доступу: Богдан, С. В. Аббасов, С. М. Вільних прим. немає |