Zazirnyi, I. M. ACL Reconstruction: Problems, History and Future. Part 1 [Text] = Відновлення передньої хрестоподібної зв’язки: проблеми, історія та майбутнє. Частина І / I. M. Zazirnyi, O. O. Kostrub // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - P17-25. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: КРЕСТООБРАЗНОЙ СВЯЗКИ ПЕРЕДНЕЙ ВОССТАНОВЛЕНИЕ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT RECONSTRUCTION СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES Анотація: Damage to the anterior cruciate ligament (ACL) of the knee joint is a common injury in sports medicine. Before advances in arthroscopy and surgical techniques, an ACL damage was considered a career ending injury for many athletes. Since the 1990s, there has been a rapid development of arthroscopic surgery for ACL and continuous improvement of these techniques. Today’s athletes can expect a pre-injury level of stability and function after an ACL reconstruction. Modern surgical interventions have come a long way, having studied both the successes and failures of previous surgical techniques. In the United States, an ACL damage is diagnosed annually from 100,000 to 200,000 cases, making this the most common ligament injury [9, 10]. This number continues to increase in both the general population and in individuals who play sports. Football players sustain the greatest number of ACL injuries (53% of the total), with skiers and gymnasts also at high risk. The history of ACL reconstruction can be traced as far back as the Egyptians times. Research and innovation are constantly evolving, and this leads to improved clinical results. The knowledge of the evolution of ACL reconstruction is invaluable to those who continue to try to improve the outcomes of the procedure and reduce the risks of repeating mistakes of the past Пошкодження передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) колінного суглоба – поширена травма в спортивній медицині. До появи артроскопії та ендоскопічних хірургічних методик пошкодження ПХЗ вважалися травмою, яка спричиняла закінчення кар’єри для багатьох спортсменів. З 1990-х рр. спостерігається бурхливий розвиток артроскопічної хірургії ПХЗ та постійне вдосконалення цих методик. Сьогоднішні ж спортсмени можуть очікувати відновлення стійкості та функціонування після реконструкції ПХЗ до того рівня, який вони мали до травми. Теперішні хірургічні втручання пройшли довгий шлях, вивчивши як успіхи, так і невдачі попередніх хірургічних методів. У США травми ПХЗ щорічно становлять від 100 000 до 200 000 випадків, що робить їх найпоширенішою травмою зв’язок. Ця кількість продовжує зростати як в цілому, так і серед осіб, які займаються спортом. Футболісти зазнають найбільшої кількості травм ПХЗ (53% від загальної кількості), лижники та гімнасти також мають високий ризик отримати її пошкодження. Історія реконструкції ПХЗ простежується ще з часів давніх єгиптян. Дослідження та інновації в цій галузі розвиваються безперервно, тому клінічні результати постійно покращуються. Знання еволюції реконструкції ПХЗ безцінні для тих, хто намагається поліпшити результати процедури і зменшити ризик повторення помилок минулого Дод.точки доступу: Kostrub, O. O. Вільних прим. немає |