Досвід діагностики та хірургічного лікування міксом серця [Текст] = Experience of diagnosis and surgical treatment / P. M. Вітовський [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 56-61. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: МИКСОМА -- MYXOMA (хирургия) СЕРДЦА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEART NEOPLASMS (хирургия) Анотація: Мета роботи – представити досвід хірургічного лікування міксом серця (МС) та особливості перебігу захворювання. Матеріали і методи. У НІССХ імені М.М. Амосова НАМН України за період з 1.01.1969 до 1.01.2023 рр. включно 1015 пацієнтів було прооперовано з приводу первинних пухлин серця. МС виявлені у 902 (88,9 %) хворих, з них у 793 (87,9 %) випадках – міксоми лівого передсердя. Міксоми правого передсердя визначали у 81 (9,0 %) випадку, в лівому і в правому шлуночках – відповідно по 8 (0,9 %) випадків. Мультицентричне зростання пухлини з ураженням двох або трьох камер серця було виявлене у 12 (1,3 %) хворих. Вік хворих з МС становив 3–79 років (у середньому (48,4 ± 3,4) року), з них 653 (72,4 %) були віком від 31 до 60 років. Хірургічна корекція клапанних уражень була виконана у 75 (8,3 %) хворих: у 15 (1,7 %) – протезування клапанів, у 55 (6,1%)  – пластичні операції (25 – корекція мітрального, 30 – тристулкового клапанів) з позитивним функціональним ефектом. Результати. До III і IV функціональних класів (ФК) за класифікацією NYHA були віднесені – 328 (36,3 %) і 77 (8,5 %) пацієнтів з МС відповідно. Емболічний синдром визначали у хворих з МС у 65 (7,2 %) випадках. Патологію клапанного апарата в поєднанні з МС відзначено у 75 (8,3 %) хворих. Традиційний доступ до МС лівого передсердя через праве передсердя і міжпередсердну перегородку виявився найзручнішим, при цьому реєстрували зменшення частоти фрагментації пухлини до 21,2 %. Шпитальна летальність при хірургічному лікуванні МС за останні роки на 539 операцій становила 0,2 %. Летальність одного пацієнта була зумовлена рецидивом емболії легеневої артерії на 5-ту добу після операції, джерелом якої були тромби басейну нижньої порожнистої вени. Висновки. Різноманітність клінічних проявів МС значно утруднює вчасну діагностику цього захворювання через відсутність патогномонічних ознак перебігу хвороби. Ехокардіографія дає змогу безпомилково діагностувати ураження і спрямувати пацієнтів на невідкладне хірургічне лікування. За останні 22 роки виконано 539 операцій з приводу МС практично без летальних наслідків, що зумовлене особливостями тактики своєчасної діагностики та невідкладного хірургічного лікування, яке знижує частоту доопераційних ускладнень і сприяє безпечному і радикальному видаленню пухлин серця. Така тактика забезпечує ефективність хірургічного лікування МС, що підтверджують дані віддалених результатів: I ФК за NYHA мали 684 (78,3 %) пацієнти, II ФК  – 129 (14,8 %) пацієнтів; виживання в строки до 20 років становило 79,7 % The aim – to present the one-centre experience of surgical treatment with сardiac myxomas (CM) and features of the course of this disease. Materials and methods. During the period from January 1, 1969 to January 1, 2023, 1015 patients were operated for primary heart tumors. CM were found in 902 (88.9 %) patients, of which 793 (87.9 %) cases were myxomas of the left atrium. The age of CM patients ranged from 3 to 79 years (on average 48.4 ± 3.4 years), of which 653 (72.4 %) were in the age from 31 to 60 years. Malignant tumors were observed in 70 (6.9 %) cases. Results. Surgery of valvular lesions was performed in 75 (8.3 %) patients: in 15 (1.7 %) cases – valve prosthesis, in 55 (6.1 %) cases – repair surgery (25 – mitral correction, 30 – tricuspid valves, respectively) with a positive functional effect. 328 (36.3 %) and 77 (8.5 %) patients with CM had heart failure of III and IV functional classes NYHA, respectively, which often required urgent surgery. Hospital mortality in recent years was 0.2 % in the surgical treatment of CM. Conclusions. The issues of optimal tactics for patients with CM consist of urgent diagnosis and surgical intervention, which ensures the effectiveness of treatment of CM, which is confirmed by the data of long-term results. Patient survival up to 20 years was 79.7 % Дод.точки доступу: Вітовський, Р. М. Ісаєнко, В. В. Вітовський, А. Р. Піщурін, О. А. Грабарчук, В. В. Сатмарі, О. В. Вільних прим. немає