Особливості змін рівнів активності реноспецифічних ензимів у сечі хворих на уретеролітіаз [Текст] = Peculiarities of Changes in the Activity Levels of Renospecific Enzymes in the Urine of Patients with Ureterolithiasis / С. О. Возіанов [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 2. - С. 6-11. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS (патофизиология, терапия, энзимология, этиология) МОЧЕТОЧНИКА КАМНИ -- URETERAL CALCULI (патофизиология, этиология) МОЧЕВОЙ КАМЕНЬ -- URINARY CALCULI (патофизиология, химия, энзимология, этиология) АЦЕТИЛГЛЮКОЗАМИНИДАЗА -- ACETYLGLUCOSAMINIDASE (анализ, диагностическое применение) БЕТА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- BETA-GALACTOSIDASE (анализ, диагностическое применение) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Мета дослідження: дослідити особливості змін рівнів активності реноспецифічних ензимів N-ацетил-β-D-глюкозамінідази (НАГ) та β-галактозидази (β-Гал) як індикаторів функціонального стану паренхіми нирки у сечі хворих на уретеролітіаз залежно від мінерального складу конкрементів та локалізації їх у сечоводі. Матеріали та методи. Обстежено 81 пацієнта на однобічний уретеролітіаз (чоловіків – 45, жінок – 36), середній вік хворих становив 43,2±9,7 року. У досліджуваних пацієнтів розміри каменів становили у середньому 1,1±0,38 см. Активність НАГ та β-Гал визначали у сечі до видалення конкременту. Усіх пацієнтів було розподілено на групи: 1-а група – 33 хворих з кальційоксалатними каменями, 2-а група – 18 осіб із сечокислими каменями, 4-а група – 12 пацієнтів із фосфорнокислими каменями. До контрольної групи увійшли 28 практично здорових осіб. Залежно від локалізації конкременту хворих було розподілено на підгрупи: локалізація каменів у верхній третині сечовода – підгрупа 1а (n=17), у середній третині – підгрупа 2а (n=23), у нижній третині сечоводу – підгрупа 3а (n=41). Сечу для аналізу отримували під час катетеризації сечоводу з боку ураження конкрементом перед застосуванням лікувальних засобів та після фізіологічного сечовипускання. Результати. Рівні активності НАГ та β-Гал у сечі з боку ураження конкрементом (ниркова миска) у 81 пацієнта статистично достовірно відрізнялися від аналогічних показників у сечі із сечового міхура після фізіологічного сечовипускання у тих самих хворих (р0,001–0,02). У сечі хворих на однобічний уретеролітіаз значних змін рівнів активності НАГ і β-Гал залежно від мінерального складу конкрементів не виявлено, виняток становили хворі на фосфорнокислий уролітіаз. Інтенсивність рівнів активності (як НАГ, так і β-Гал) у сечі цих хворих була найбільш виражена у верхній третині сечоводу (група 1а), найменш виражена – у нижній третині сечоводу (група 3а), різниця статистично вірогідна (р0,001–0,02). Висновки. Аналіз змін рівнів сечової активності НАГ та β-Гал дозволяє об’єктивно оцінити функціональний стан канальцевого нефротелію у хворих на уретеролітіаз до хірургічного втручання, а у післялікувальний період допоможе здійснити контроль за ефективністю лікування The objective: to study the peculiarities of changes in the activity levels of the renal specific enzymes N-acetyl-β-D-glucosaminidase (NAG) and β-galactosidase (β-Gal) as indicators of the functional state of the kidney parenchyma in the urine of patients with ureterolithiasis, depending on the mineral composition of the calculi and their localization in the ureter. Materials and methods. 81 patients were examined for unilateral ureterolithiasis (45 men, 36 women), the average age of the patients was 43.2±9.7 years. In the studied patients, the stone sizes were on average 1.1±0.38 cm. The activity of NAG and β-Gal was determined in the urine before the stone was removed. All patients were divided into groups: 1st group – 33 patients with calcium oxalate stones, 2nd group – 18 persons with uric acid stones, 4th group – 12 patients with phosphate stones. The control group included 28 practically healthy people. Depending on the location of the calculus, the patients were divided into subgroups: localization of stones in the upper third of the ureter – subgroup 1a (n=17), in the middle third – subgroup 2a (n=23), in the lower third of the ureter – subgroup 3a (n=41). Urine for analysis was obtained during catheterization of the ureter from the side affected by the stone, before the use of medical agents and after physiological urination. Results. The activity levels of NAG and β-Gal in the urine from the side affected by the calculus (renal pеlvis) in 81 patients were statistically significantly different from similar indicators in the urine from the bladder after physiological urination in the same patients (р0.001–0.02). In the urine of patients with unilateral ureterolithiasis, there were no significant changes in the activity levels of NAG and β-Gal depending on the mineral composition of the calculi, with the exception of patients with phosphate urolithiasis. The intensity of activity levels (both NAG and β-Gal) in the urine of these patients was most high in the upper third of the ureter (group 1a), the less high – in the lower third of the ureter (group 3a), the difference was statistically significant (р0.001–0.02). Conclusions. The analysis of changes in the levels of urinary activity of NAG and β-Gal allows to objectively assess the functional state of the tubular nephrothelium in patients with ureterolithiasis before surgical intervention, and in the post-treatment period will help to monitor the effectiveness of treatment Дод.точки доступу: Возіанов, С. О. Черненко, В. В. Нікуліна, Г. Г. Мигаль, Л. Я. Черненко, Д. В. Желтовська, Н. І. Савчук, В. Й. Ладнюк, Р. Є. Негрей, Л. М. Вільних прим. немає