Матюшенко, В. П.
    Сучасні аспекти застосування психофармакотерапії у хворих на поширений псоріаз [Текст] = Modern aspects of psychopharmacotherapy application in patients with advanced psoriasis / В. П. Матюшенко, А. М. Біловол // Дерматологія та венерологія. - 2021. - № 4. - С. 16-19. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
Анотація: Мета роботи: оптимізація терапії хворих на поширений псоріаз шляхом застосування комплексного методу, що охоплює психофармакотерапію. Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 163 хворих на псоріаз у стадії загострення віком від 18 до 74 років, з яких чоловіків було 88 (53,9%), жінок – 74 (46,1%). Усі пацієнти проходили комплексне клініко-лабораторне обстеження згідно з протоколами. Для визначення психоемоційного стану всі хворі на псоріаз проходили патопсихологічне обстеження: визначення рівня реактивної тривоги (РТ) за шкалою Спілбергера–Ханіна. Пацієнти із середнім і високим рівнями РТ були розподілені на дві групи. Першу терапевтичну групу (І група, 74 особи) становили хворі, які окрім традиційної терапії отримували препарат анксіолітичної дії мебікар. ерапевтичну групу порівняння (ІІ група, 72 особи) формували хворі, які отримували лише традиційну терапію. Результати. Було встановлено, що середній бал РТ серед усіх хворих становив (50,9 ± 0,8), що відповідало високому її рівню. Більшість пацієнтів (85–52,2%) мали високий рівень РТ. Наприкінці курсу терапії розробленим методом у пацієнтів І групи від булося статистично значуще зменшення рівня РТ у 1,4 раза і зниження середнього балу до (35,2 ± 0,4) бала. Натомість, у пацієнтів ІІ групи рівень РТ також знизився, але лише в 1,1 раза (р 0,05), і середній бал був достовірно вищим, порівняно з показником у І групі, в 1,3 раза. У пацієнтів І групи поліпшення клінічних проявів псоріазу (PASI50) спостерігали в середньому на (10,3 ± 0,1) дня лікування. Аналогічного результату у хворих ІІ групи було досягнуто лише на (15,5 ± 0,2) дня, що достовірно пізніше, ніж у І групі. Отже, призначення диференційованої психофармакотерапії сприяло більш ранньому регресу клінічних проявів. Висновки. Встановлено, що переважна більшість хворих на псоріаз мала високий рівень РТ, що потрібно враховувати при призначенні комплексної терапії. Призначення психофармакотерапії сприяло нормалізації психоемоційного стану і більш ранньому регресу клінічних проявів (стан PASI50 було досягнуто на (10,3 ± 0,1) дня лікування, що на 5,2 дня менше, ніж у хворих, які отримували лише традиційну терапію)
Дод.точки доступу:
Біловол, А. М.

Вільних прим. немає