Деякі особливости сифілітичної інфекції у вагітних [Текст] / В. М. Волкославська [та ін.] // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 45 MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS СИФИЛИС -- SYPHILIS (эпидемиология) Анотація: За незалежними неофіційними статистичними даними, поширеність сифілісу сягає 18 млн хворих. До основних причин, що сприяють поширенню сифілітичної інфекції серед населення, можна віднести як соціальні, так і значні міграційні процеси (поява вимушених переселенців), збройна агресія на Східному Донбасі, пропаганда в засобах масової інформації насильства та статевої нестриманості тощо. Так, в Україні на середину 2019 р. було приблизно 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб. Останні результати досліджень вказують на значні зміни клінічного перебігу та епідеміології сучасного сифілісу. Більш ніж 70% хворих на сифіліс серед жінок в Україні становлять жінки з рамнім латентним, пізнім і неуточненим сифілісом. Погіршення епідеміологічної ситуації призводить до зростання випадків вродженого сифілісу, передачі інфекції від матері до дитини. Метою роботи було вивчити останні тенденції захворюваності та особливості клінічних проявів сифілісу на сучасному етані у вагітних. У дослідження було включено 13 вагітних, хворих на сифіліс, обстежених і пролікованих в ДУ «ІДВ НАМНУ* віком від 19 до 42 років. Усім пацієнткам проводили серологічні, імуногснетичіїі, біохімічні та клінічні дослідження. Середній вік жі нок становив 32 роки. Жителями міста була переважна більшість хворих 9, села 4 хворих. За соціальним положенням пацієнти розподілялись таким чином: працюючих було 3, непрацюючих 10 хворих. 12 хворих мали середню освіту, вищу 1. Кількість одружених і неодружених була практично однаковою: 7 і 6 жінок відповідно. Хворі вагітні були виявлені активно в дерматовенерологічних закладах у половині випадків. Джерелом зараження в 7 випадках були чоловіки, в 6 випадкові знайомі. Результати серологічних досліджень показали, що мікрореакція преципітації була негативна в 7 випадках, усі тренонемні тести (ТТ; ΙΦΛ, ΡΠΓΛ) виявилися позитивними. Дослідження за допомогою методу імуноблоту (ІБ) було проведено 4 хворим з підозрою на пізній прихований сифіліс. Результат виявився позитивним у всіх хворих. За відсутністю клінічних симптомів і встановленим строком зараження 1 хворій був встановлений діагноз «сифіліс ранній прихований* у І триместрі вагітності, у 12 хворих «сифіліс пізній прихований» у II триместрі. Всім пацієнткам була проведена неніцилінотеранія. Ніяких протипоказань для проведення лікування не було встановлено. Висновки. І Іезважаючи на досягнення в діагностиці та лікуванні хворих на сифіліс, як показують епідеміологічні дослідження, в Україні більш ніж 70% хворих на сифіліс становлять хворі на ранній латентний, пізній і неуточнений сифіліс. Ця статистика також підтверджується розподілом вагітних за формами сифілісу в нашому дослідженні: у всіх хворих був діагностований латентний сифіліс. У більшості вагітних сифіліс діагностується у другій половині вагітності, що утруднює проведення повноцінного лікування пацієнток. Необхідно проводити своєчасне дослідження вагітних на сифіліс з використанням ТТ, І Б. Для жінок з соціально-уразливих груп рекомендувати швидкий тест на місці Дод.точки доступу: Волкославська, В. М. Унучко, С. В. Губенко, Т. В. Кутова, В. В. Намли, І. Є. Вільних прим. немає