Яхницька, М. М.
    Рівень електролітів слини в пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою до та після лікування [Текст] = Electrolyte saliva levels in patients with gastroesophageal reflux disease before and after treatment / М. М. Яхницька // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 1. - С. 117-121. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭЗОФАГИТ ПЕПТИЧЕСКИЙ -- ESOPHAGITIS, PEPTIC (патофизиология, этиология)
СЛЮНА -- SALIVA (метаболизм, физиология)
ЭЛЕКТРОЛИТЫ -- ELECTROLYTES (анализ, диагностическое применение)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, метаболизм)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
Анотація: Слина є першим фактором, що контактує з рефлюктантом, відповідно змінюється її склад кількісно та якісно. Запускається реакція порушення нейтралізаційної функції слини, що призводить до неякісного хімічного кліренсу стравоходу. Тому вивчення складу слини, у пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), можна розглядати як важливий ранній діагностичний маркер
Мета робота – вивчити зміни концентрації електролітів обміну слини до та через 6 місяців після лікування. Матеріал і методи. Обстежено 2 групи пацієнтів: контрольна – практично здорові особи (n=10) та дослідна – пацієнти з ГЕРХ(n=15). В усіх пацієнтів забирали ранкову нестимульовану слину з подальшим визначенням рівнів електролітів. Лікування проводилося протягом 4 тижнів препаратом пантопразолу 40 мг на добу. Комп’ютерну обробку даних проводили за допомогою програми Microsoft Excel. Статистично достовірними вважали дані при р0,05. Результати та висновки. Встановлено, що у пацієнтів з ГЕРХ до лікування були наступні концентрації електролітів у слині: кальцій 1,92±0,16 ммоль/л, магній 0,85±0,03 ммоль/л, натрій 63,57±13,07 ммоль/л, калій 13,46±0,67 ммоль/л. Через 6 місяців після лікування рівні електролітів слини у хворих на ГЕРХ становили: кальцій 2,04±0,07 ммоль/л, магній 0,96±0,03ммоль/л, натрій 77,81±13,48 ммоль/л, калій 14,63±0,72 ммоль/л. Доведено статистично достовірні коливання рівнів кальцію, магнію та натрію. Проте для більш достовірних даних потрібно збільшити кількість осіб в обох групах. Таким чином, визначення концентрації електролітів слини у пацієнтів з ГЕРХ може бути як важливим скринінговим методом ранньої діагностики, так і надійною оцінкою ефективності фармакотерапії
Saliva is the first factor in contact with a refluxant, accordingly its composition changes quantitatively and qualitatively. The response to the neutralization function of the saliva is triggered, resulting in poor quality chemical esophageal clearance. Therefore, studying the composition of saliva in patients with gastroesophageal reflux disease (GERD) can be considered as an important early diagnostic marker
Purpose work – Study changes in electrolyte concentration changes in saliva before and after 6 months after treatment. Material and methods. Two groups of patients were examined: control - practically healthy subjects (n = 10) and experimental patients with GERD (n = 15). All patients took morning unstimulated saliva with subsequent determination of electrolyte levels. The treatment was performed for 4 weeks with pantoprazole 40 mg per day. Data processing was carried out using Microsoft Excel. Statistically reliable data was considered at p 0,05. Results and conclusions. The following electrolyte concentrations in saliva were found in patients with GERD prior to treatment: calcium 1.92 ± 0.16 mmol / l, magnesium 0.85 ± 0.03 mmol / L, sodium 63.57 ± 13.07 mmol / l, potassium 13,46 ± 0,67 mmol / liter. Six months after treatment, the levels of salivary electrolytes in patients with GERD were: calcium 2.04 ± 0.07 mmol / l, magnesium 0.96 ± 0.03 mmol / l, sodium 77.81 ± 13.48 mmol / l, potassium 14.63 ± 0.72 mmol / l. Statistically significant fluctuations of levels of calcium, magnesium and sodium have been proved. However, for more reliable data, you need to increase the number of people in both groups. Thus, determining the concentration of salivary electrolytes in patients with GERD maybe both an important screening method for early diagnosis and a reliable assessment of the effectiveness of pharmacotherapy
Вільних прим. немає