Целуйко, В. Й.     Предикторна цінність ехокардіографічних показників щодо виникнення фібриляції передсердь у хворих з гострим коронарним синдромом [Текст] = The predictive value of echocardiographic parameters regarding appearance of atrial fibrillation in patients with acute coronary syndrome / В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 39-49. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, патофизиология, этиология) ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, патофизиология, этиология) ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (использование, тенденции) СИМПТОМОВ ОЦЕНКА -- SYMPTOM ASSESSMENT (использование, тенденции) ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS ТАБЛИЦЫ -- TABLES Анотація: Мета роботи – визначити предикторну цінність ехокардіографічних показників щодо ризику розвитку фібриляції передсердь (ФП) у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) протягом госпітального періоду захворювання. Матеріали і методи. Обстежено 125 пацієнтів з ГКС, госпіталізованих у центр проведення перкутанних коронарних втручань протягом чотирьох років у період 2015–2018 рр., серед яких у 65 була ФП. Хворих розділили на групи відповідно до наявності у них ФП. У групу 1 було об’єднано хворих із ФП, із них пацієнти, в яких ФП уперше виникла протягом госпіталізації з приводу ГКС, становили підгрупу 1а (n = 41); хворі, у яких ФП спостерігалася до розвитку ГКС, становили підгрупу 1б (n = 24). До групи 2 увійшли хворі без ФП за даними анамнезу та протягом госпіталізації (n = 60). Результати. Хворі з ФП групи 1 мали статистично значуще більше значення кінцевосистолічного розміру лівого передсердя, ніж хворі групи 2 (р1-2 = 0,002). У хворих із ФП, що ускладнює перебіг ГКС, статистично значуще частіше реєстрували гостру серцеву недостатність вище І класу за Killip, порівняно з хворими групи 2 (р = 0,05), при меншому розмірі лівого передсердя порівняно з хворими із ФП, відомою до ГКС (р1а-1б = 0,005). Встановлено, що хворі групи 1 та підгрупи 1а мають статистично значуще менші значення фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) порівняно з пацієнтами групи 2 (р1-2 = 0,00039, р1а-2 = 0,00035). У хворих підгрупи 1а мітральна регургітація мала статистично значуще більші значення (р1а-2 = 0,008). У пацієнтів групи 1 та підгрупи 1а систолічний тиск у легеневій артерії (СТЛА) був статистично значуще вищим, ніж у пацієнтів групи 2 (р1-2 = 0,0005, р1а-2 = 0,013). Встановлені прямі кореляційні зв’язки між СТЛА та рівнями МВ-фракції креатинфосфокінази (R = 0,65; р = 0,04) і NT-proBNP (R = 0,70; р = 0,004) у пацієнтів з ГКС і ФП. Висновки. ФВЛШ має предикторну цінність щодо ризику розвитку ФП у хворих із ГКС. Оптимальне значення точки розподілу, зменшення від якого асоційоване з ризиком розвитку ФП у хворих із ГКС, для ФВЛШ дорівнює 50 %. Рівень СТЛА також має предикторну цінність щодо ризику розвитку ФП у хворих із ГКС. Оптимальне значення точки розподілу, перевищення якого асоційоване з ризиком розвитку ФП у хворих із ГКС, для СТЛА становить 35 мм рт. ст. The aim – to determine the predictive value of echocardiographic indicators for the risk of atrial fibrillation (AF) in patients with acute coronary syndrome (ACS) during the hospital period. Materials and methods. 125 patients hospitalized with ACS at the center of percutaneous coronary interventions during four years (2015-2018) were examined; 65 of them had AF. The criterion for inclusion in the study was the presence of ACS; exclusion criteria were the presence of severe concomitant diseases (active oncological processes, chronic renal failure, etc.), heart disease, refusal of the patient to participate in the study. The patients were divided into groups according to the presence of AF. Group 1 included patients with AF. Those of them who had the new-onset AF during ACS hospitalization constituted subgroup 1a (n = 41). Patients in whom AF was observed prior to the development of ACS composed subgroup 1b (n = 24). Group 2 included patients without AF earlier and during hospitalization (n = 60). Results. Patients with AF of the 1st group had a significantly larger left atrium as compared to patients of the 2nd group (p1-2 = 0.002). Among patients with AF, complicating the course of ACS, Killip class I of acute heart failure was more likely to be recorded in ACS than in patients of group 2 (p = 0.05) with less left atrial size compared to patients with AF known before ACS (p1a-1b = 0.005). The patients of the 1st group and the 1a subgroup had significantly lower values ​​of ejection fraction compared to patients of the 2nd group (p1-2 = 0.00039, p1a-2 = 0.00035). In the 1a-subgroup, mitral regurgitation was more significant (p1a-2 = 0.008). Mean pulmonary artery pressure was significantly higher in patients of the 1st group and 1a subgroup than in the 2nd group (p1-2 = 0.0005, p1a-2 = 0.013). Direct correlations were established between mean pulmonary artery pressure and CPK-MB levels (R=0.65; p=0.04), as well as NT-proBNP (R = 0.70; p = 0.004) in patients with AF complicating ACS. Conclusions. Left ventricular ejection fraction has a predictive value for estimating risk of new-onset AF in patients with ACS, with distribution point 50%. The pulmonary artery mean pressure also has a predictive value , with distribution point 35 mm Hg Дод.точки доступу: Бен, Салем Ф. Лопіна, Н. А. Вільних прим. немає