Кулик, О. В. Ефективність кінезіотерапії в реабілітації пацієнтів з усвідомленою руховою активністю після тяжкої черепно-мозкової травми [Текст] = The effectiveness of kinesiotherapy in the rehabilitation of patients with conscious motor activity after severe traumatic brain injury / О. В. Кулик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 1. - С. 65-73. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: КОСТНО-МЫШЕЧНЫЕ ЛЕЧЕБНЫЕ МАНИПУЛЯЦИИ -- MUSCULOSKELETAL MANIPULATIONS (использование, методы, тенденции) КИНЕЗИОЛОГИЯ ПРИКЛАДНАЯ -- KINESIOLOGY, APPLIED (методы, тенденции) КОМА ПОСЛЕ ЧЕРЕПНОМОЗГОВОЙ ТРАВМЫ -- COMA, POST-HEAD INJURY (патофизиология, терапия, этиология) ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY (физиология) ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Мета роботи - вивчення ефективності кінезіотерапії в реабілітації пацієнтів з усвідомленою руховою активністю після тяжкої черепно-мозкової травми. Матеріали і методи. Досліджено 220 пацієнтів з посттравматичними посткоматозними станами після перенесеної тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Кінезіологічні обстеження (КО) проведені у 100% (N=220) хворих на всіх етапах відновлення свідомості. КО містило: лінійне вимірювання довжини та окружності кінцівок; вимір об'єму пасивних рухів у суглобах; кінезіологічне тестування загальної рухової активності за індексом Мотрісайті; тестування здатності долати нав'язаний опір та опір до дії зовнішньої сили; координаторні тести, інструментальне дослідження координації рухів, локомоторно-координаторне тестування на комп'ютеризованому комплексі з БЗЗ Balance Trаiner® (Medica medizintechnik Gmbh, Німеччина), при кутових відхиленнях 6 та 12 градусів і регулюванням жорсткості від 3 до 7 та вертикалізаційній платформі зі зворотнім нахилом СН-38.03.10 (Україна) і поточним градуюванням кута нахилу, асоційованої з пульсоксиметром; інструментальне тестування складних рухових актів, рівень функціональних можливостей в системах закритого та відкритого кінематичного циклу. Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням пакета прикладних програм "Statistica 6", пакета комп'ютерного аналізу "Office Excel 2016", вибіркового методу: вибіркової середньої, похибки середньої; для визначення вірогідності різниці між групами - непараметричні методи: критерій для порівняння якісних показників та t-критерій для порівняння кількісних параметрів; для порівняння двох незалежних груп використовували метод Манна-Уїтні. Результати. За даними проведеного КО пацієнтів виявилося, що реабілітаційний потенціал визначався руховими (фізичними) можливостями пацієнта на конкретній стадії відновлення свідомості. За результатами тестування визначена чітка динаміка позитивного виконання загально-координаторних тестів у більшості хворих залежно від просування на вищі стадії відновлення свідомості. Встановлено, що загальна оцінка рухової активності у вигляді індекса Мотрісайті в динаміці зростала. Встановлено кореляційний прямий зв'язок (r0,54) прогнозу переходу на вищу стадію посткоматозного порушення свідомості з динамікою відновлення "тонких" кінезіологічних характеристик статусу пацієнта. Висновки. Використання кінезіотерапії в індивідуальних реабілітаційних програмах у пацієнтів після тяжкої черепно-мозкової травми, визначило достеменний приріст м'язової сили, фізичної активності та покращення загального стану, охоплюючи зростання інтелектуально-мнестичних процесів з реалізацією їх в найближчому оточенні Objective - study of the kinesiotherapy effectiveness in the rehabilitation of patients with conscious motor activity after severe traumatic brain injury. Material and methods. 220 patients with post-traumatic post-coma conditions after severe traumatic brain injury were studied. Kinesiological examinations (KE) were performed in 100% (N = 220) of patients with post-traumatic post-coma conditions at all stages of consciousness recovery. KE included: linear measurement of the length and circumference of limbs; measurement of the volume of passive movements in joints; kinesiological testing of general motor activity evaluated with the Motricity Index; testing the ability to overcome imposed resistance and resistance to the action of external force; coordination tests, instrumental study of motor coordination, locomotor coordination testing on a computerized complex with BFB Balance Treiner® (Medica medizintechnik Gmbh, Germany) with angular deviations of 6 and 12 degrees and stiffness adjustment from 3 to 7 and a verticalization platform with a reverse inclination CH-38.03 .10 (Ukraine) and the current gradient of the tilt angle associated with a pulse oximeter; instrumental testing of complex motor acts, the le\'el offunctionality in systems of closed and open kinematic cycle. Statistical processing of the data was performed using the software package "Statistica 6", the computer analysis package "Office Excel 2016", the sampling method: the sample mean, the eiror of the mean; to determine the reliability of differences between groups - поп-parametric methods: χ2 criterion for the comparison of qualitative indicators and t-criterion for the comparison of quantitative parameters; the Mann-Wbitne)' test was used for the comparison of two independent groups,. Results. According to the data of the KE of patients, it turned out that the rehabilitation potential was determined by the motor (physical) capabilities of the patient at a specific stage of recovery of consciousness. According to the test results, a clear dynamic of positive performance of general coordination tests was determined for the majority of patients, depending on progress to higher stage of consciousness recovery'. It was revealed that the overall assessment of motor activity in the form of the Motrisight Index increased in dynamics. A direct correlation was revealed (r 0.54) in the forecast of transition to the highest stage ofpost-coma impairment of consciousness with the dynamics of restoring the "thin" kinesiological characteristics of the patient’s status. Conclusions. The use of kinesiotherapy in individual rehabilitation progt'ams for patients after severe traumatic brain injury determined a reliable increase in muscle strength, physical activity and improvement of the general condition, including the growth of intellectual and mental processes with their implementation in the immediate surroundings Вільних прим. немає |