Павловський, Я. І.     Вікові зміни вмісту VCAM та IL-1β за умов модифікації дії H[[d]]2[[/d]]S [Текст] / Я. І. Павловський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 98-103. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM (патофизиология) ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, диагностическое применение) ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (анализ, терапевтическое применение, фармакология) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Згідно сучасних даних, встановлено важливу роль газових медіаторів (NO, CO і Η2S) для балансу про- та протизапальних реакцій в організмі та забезпечення функцій ендотелію, хоча їхня взаємодія залишається остаточно не з'ясованою. Саме тому, дослідження дії Н2S-асоційованих сполук НСПЗП (Η2S-НСПЗП) у віковому аспекті є актуальніш з огляду на широкий спектр призначення даних препаратів. Основні маркери порушення стану ендотелію включають хемокіни (VCAM-1 mal L- 1β)/ Мета роботи - дослідити вікові зміни показників прозапальних реакцій за умов введення класичного й гібридного Η2S-асоційованого аспірину в різні терміни застосування. Матеріали та методи. Для дослідження було залучено 108 нелінійних щурів самців, віком 12-16 тижнів (п = 54) та 48-56 тижнів (п = 54), масою 180-220 г. Було сформовано групи молодих і старих щурів для досліджень: контрольна група (інтактні тварини), яким вводили 1 мл 0,9% p-ну NaCl; групи з експериментальною аспіриновою гастропатією за умов одноразового та 9-ти денного в/о введення аспірину; групи тварин, яким вводили Ηβ-аспірин разово та у продовж 9 днів. Кожну групу тварин підрозділяли на дві підгрупі: без та з індукцією гострого водноіммобілізаційного стресу. Тварин виводили з експерименту під загальним знечуленням і методом кардіопунтування забирали кров для визначення вмісту УСАМ та IL-1β за допомогою ІФА. Результати показали, що у групі контролю вміст VCAM і IL-1β в сироватці крові молодих щурів дещо нижчий ніж у старих щурів. При вивченні спрямованості протизапальних реакцій у молодих щурів виявлено, що застосування ASA призвело до збільшення вмісту VCAM і IL-1β, тоді як у разі застосування Η2S-ASA рівень цитокінів був нижчим. Індукція стресу у молодих щурів з попереднім введенням аспірину призвела до зменшення УСАМ у двічі при разовому введенні і відсутності суттєвих змін за 9-ти денного застосування. Коли застосовували Η2S-аспірин рівень УСАМ зменшився у тричі при разовому введенні і наближено до даних контролю у разі 9-ти денного застосування. Динаміка змін вмісту УСАМ і IL-1β у старих щурів показала, що дія ASA та Η2S-ASA спричинила збільшення приблизно на 20%. Захисні реакції за умов індукції стресу та разового або тривалого застосування ASA та Η2S-ASA у старих щурів мали практично однакову спрямованість з молодими тваринами. Висновок В обох серіях досліджень Η2S-ASA мав виразну протизапальну дію, зменшуючи вміст УСАМ і IL-1β на 25% порівняно з показниками групи, яким вводили класичний аспірин що вказує, на виразний сприятливий протизапальний ефект. Таким чином, гібридні Η2S-асоційовані НСПЗП мають вазотропну дію та здатність змінювати ендотеліальну дисфункцію у кращій мірі порівняно з класичними аналогами Вільних прим. немає