Нечитайло, Д. Ю.
    Використання показників стану мікроциркуляції в діагностиці артеріальної гіпертензії у школярів [Текст] = Use of indicators of the state of microcirculation in the diagnostics of arterial hypertension in schoolchildren / Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 4. - С. 54-59. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION (физиология)
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Артеріальна гіпертензія - захворювання, що характеризується періодичним або стійким підвищенням артеріального тиску, виникає на фоні надмірної активності симпатоадреналової або ренін-ангіотензин-альдостеронової систем. Поширеність артеріальної гіпертензії у дітей становить від 1% до 14%, серед школярів - 12- 18%. Діагноз гіпертонічної хвороби встановлюють у дітей у випадку, коли первинна артеріальна гіпертензія зберігається протягом 1 року і більше або раніше (за наявності ураження органів-мішеней). Мета роботи - оцінити та використати показники стану мікроциркуляції в діагностиці артеріальної гіпертензії у школярів. Матеріал і методи. Обстежено 80 дітей шкільного віку з сільської місцевості та м. Чернівці. Середній вік дітей становив 14,2±0,11 років. До основної групи (40 осіб) увійшли діти з підвищеним рівнем артеріального тиску, до контрольної групи - 40 клінічно здорових дітей. Вимірювання артеріального тиску проводилось авто- матичними тонометрами зі змінними манжетами, тричі, з інтервалом у 2 хвилини. Оцінку стану периферичної мікроциркуляції проводили за допомогою комп'ютерної капіляроскопії (оцінено кількісні та якісні параметри). Результати. У 26 дітей (65,0 %) основної групи рівень артеріального тиску був у межах коридору 90-95 %, що оцінено як артеріальну передгіпертензію; у 14 дітей (35,0 %) - перевищував 95-й перцентиль, що розцінено як артеріальну гіпертензію 1 ступеня. У всіх дітей контрольної групи рівень артеріального тиску знаходився в межах 25-75 перцентильного коридору, що відповідає нормальному рівню ар- теріального тиску. Під час проведення біомікроскопії капілярів нігтьового ложа у 4 дітей основної групи (10 %) спостерігалася зміна форми капілярів та мало місце зменшення їх кількості на одиницю площі, у 9 дітей (22,5 %) виявлявся феномен "сладжування" та уповільнення кровотоку з локальною спазмованістю капілярів. У контрольній групі таких змін не було. При оцінці периваскулярної зони, лінійної щіль- ності і довжини капілярів відмінності в цих показниках між групами не спосте- рігалося. Вірогідна різниця була у дітей основної групи серед таких показників: середня ширина капілярів, відстань між капілярами, середня кількість анастомозів, що пояснюється наявністю локальної спазмованості капілярів у зв'язку із погіршеною оксигенацією та уповільненим кровотоком у дітей із артеріальною гіпертензією. Висновки. У дітей із артеріальною гіпертензією частіше виявляються симптоми порушення мікроциркуляції, а саме: зменшення ширини капіляра, наявність феномену "сладжування", локальна спазмованість та уповільнення кровотоку, зміна форми капіляра, що можна пояснити наслідком вегетативної дисрегуляції, яка, в свою чергу, супроводжується порушенням гемодинаміки на всіх рівнях, в тому числі і капілярному
Дод.точки доступу:
Міхєєва, Т. М.

Вільних прим. немає