Антагоністи CGRP при мігрені: від патофізіології до лікування [Текст] = CGRP antagonists in migraine: from pathophysiology to treatment // Український медичний часопис. - 2023. - № 5. - С. 17-22. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: МИГРЕНОЗНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- MIGRAINE DISORDERS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология) ТРОЙНИЧНОГО НЕРВА НЕВРАЛГИЯ -- TRIGEMINAL NEURALGIA (патофизиология, терапия, этиология) КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы, тенденции) КАЛЬЦИТОНИН -- CALCITONIN (анализ, антагонисты и ингибиторы, терапевтическое применение, фармакология) ВРАЧИ ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ -- GENERAL PRACTITIONERS (использование, организация и управление, тенденции) МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE Анотація: Останніми роками у клінічному веденні пацієнтів з мігренню відбулися суттєві зміни, які відображено в рекомендаціях та висновках експертних товариств [1–3]. Вони стосуються нового класу препаратів, що мають виняткову специфічність до одного з основних патогенетичних чинників захворювання — пептиду, пов’язаного з геном кальцитоніну (calcitonin gene-related peptide — CGRP). Моноклональні антитіла до CGRP мають «відмінний», за висловом експертів Європейської федерації головного болю (European Headache Federation), профіль безпеки та ефективність, яка принаймні порівнюється з ефективністю раніше використовуваних профілактичних препаратів. Протягом останніх кількох років у всьому світі проведено низку клінічних випробувань моноклональних антитіл до CGRP у превентивному лікуванні епізодичної та хронічної мігрені. Результати щодо безпеки та ефективності були незмінно переконливими, що зумовило схвалення еренумабу, фреманезумабу галканезумабу та ептінезумабу для превентивного лікування епізодичної та хронічної мігрені у дорослих у ЄС та США. В Україні на сьогодні єдиним препаратом цієї групи є АджовіТМ (фреманезумаб) (225 мг) у попередньо наповненому шприці. Завершення публікації рандомізованих контрольованих випробувань, а також досліджень щодо застосування моноклональних антитіл до CGRP у реальній клінічній практиці спонукало наукові товариства взяти до уваги нову інформацію і сформувати оновлені консенсусні рекомендації. Наводячи головні висновки з цих матеріалів, ми частково зберегли структуру питань та відповідей, додавши деякі факти з інших джерел Вільних прим. немає