Деякі особливості соціально-психологічної дезадаптації здобувачів вищої медичної освіти в умовах воєнного часу [Текст] = Some trends of social and psychological maladaptation of medical university students in wartime / Н. Г. Пшук [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 437-442. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы, тенденции) СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS Анотація: З метою дослідження соціально-демографічних і соціально-психологічних особливостей здобувачів вищої медичної освіти у контексті соціально-психологічної дезадаптації в умовах воєнного часу проведено обстеження 167 здобувачів вищої медичної освіти з використанням анкетування та шкали соціально-психологічної адаптації C. Rogers and R.F. Dymond. Статистичний аналіз розбіжностей кількісних ознак проведено за допомогою непараметричного тесту Манна-Уїтні, категорованих за точним критерієм Фішера (одностороннього) при р0,05. Виявлено, що під впливом стресу війни соціально-психологічна адаптація здобувачів погіршується у сферах психологічного благополуччя, мікросоціальної взаємодії, навчання та дозвілля. Соціально-психологічна дезадаптація у здобувачів вищої медичної освіти більш поширена серед жінок та студентів старших курсів, тоді як вплив віку й матеріального благополуччя на ризик дезадаптації виявився другорядним. У міру поглиблення соціально-психологічної дезадаптації в умовах воєнного часу збільшується питома вага здобувачів з порушеннями соціального функціонування, зокрема з посиленням психологічних проблем – у здобувачів без проявів соціально-психологічної дезадаптації 58,3%, з окремими проявами – 92,0%, з вираженою дезадаптацією – 90,6%; зменшенням спілкування – відповідно 22,3%, 74,7% і 68,7%; погіршенням навчання – відповідно 47,2%, 59,6% і 87,5%, погіршенням стосунків з родичами – відповідно 27,8%, 47,5% і 71,8%; погіршенням стосунків з друзями – відповідно 38,8%, 61,6% і 75,0%; погіршенням стосунків з іншими людьми – відповідно 74,9%, 71,7% та 78,2%; а також погіршенням дозвілля – відповідно 55,5%, 47,5% і 81,2%. Водночас певна частина здобувачів без ознак соціально-психологічної дезадаптації навіть в умовах воєнного часу виявилася здатною покращити своє соціально-психологічне функціонування: загального психологічного стану – 8,4%, спілкування з оточенням – 19,4%, навчання – 16,7%, взаємини з родичами – 50,0%, взаємини з друзями – 44,5%, взаємини з іншими людьми – 8,4%, дозвілля – 13,9%. Виявлені закономірності слід враховувати під час розробки реабілітаційних і профілактичних заходів для здобувачів вищої освіти з проявами соціально-психологічної дезадаптаці In aim to study the socio-demographic and socio-psychological features of higher medical education graduates in the context of social-psychological maladaptation in wartime, a survey of 167 higher medical education graduates was conducted using questionnaires and a scale of social-psychological adaptation C. Rogers and R.F. Dymond. Statistical analysis of differences in quantitative traits was performed using the non-parametric Mann-Whitney test, categorized using Fisher's exact test (one-sided) at p0.05. It was found that under the influence of the stress of war, the social and psychological adaptation of the students worsens in the areas of psychological well-being, microsocial interaction, learning and leisure. Socio-psychological maladaptation among students of higher medical education is more common among women and senior students, while the influence of age and material well-being on the risk of maladaptation turned out to be secondary. As socio-psychological maladaptation deepens in wartime, the specific weight of students with disorders of social functioning, in particular, intensified psychological problems, increases – among students without manifestations of socio-psychological maladaptation, 58.3%, with individual manifestations – 92.0%, with pronounced maladaptation – 90.6%; decrease in communication – 22.3%, 74.7% and 68.7%, respectively; worsening of studies – 47.2%, 59.6% and 87.5% respectively, worsening of relations with relatives – 27.8%, 47.5% and 71.8% respectively; deterioration of relations with friends – 38.8%, 61.6% and 75.0% respectively; deterioration of relations with other people – 74.9%, 71.7% and 78.2% respectively; as well as deterioration of leisure time – 55.5%, 47.5% and 81.2% respectively. At the same time, a certain part of the students without signs of socio-psychological maladaptation even in wartime proved to be able to improve their socio-psychological functioning: general psychological state – 8.4%, communication – 19.4%, education – 16.7%, relations with relatives – 50.0%, relations with friends – 44.5%, relations with other people – 8.4%, leisure – 13.9%. The revealed patterns should be taken into account when developing rehabilitation and preventive measures for higher education students with manifestations of social and psychological maladaptation Дод.точки доступу: Пшук, Н. Г. Белов, О. О. Стукан Л. В., Л. В., Ільницький, Г. О. Новицький, А. В. Дроненко, В. Г. Вільних прим. немає