Продан, А. М.     Морфологічні зміни внутрішніх органів після емболізації лівої артерії шлунка в експерименті [Текст] = Morphological changes in the abdominal organs after left gastric artery embolization in an experiment / А. М. Продан, Т. К. Головата // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 74-77. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC (тенденции) ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (патофизиология, этиология) МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS ПЕЧЕНИ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- LIVER FUNCTION TESTS (использование, тенденции) ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PANCREATIC FUNCTION TESTS (использование, тенденции) СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (физиология) МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION (физиология) Анотація: Мета дослідження – оцінка в експерименті морфологічних змін внутрішніх органів (печінка, селезінка, дванадцятипала кишка, підшлункова залоза) після емболізації лівої артерії шлунка. Матеріал і методи. Для проведення експерименту відібрано 10 свиней в’єтнамської породи віком 4-5 місяців, жіночої статі, які впродовж 2 місяців перебували на дієті з підвищеним вмістом жирів для моделювання ожиріння. Тваринам під загальним знечуленням виконувалося контрастування аорти та целіакографія розчином “Вазипак” (5-10 мл на одне введення). Суперселективну баріатричну емболізацію лівої шлункової артерії здійснювали мікрокатетером 3F. Через три тижні проведено морфологічне (забарвлення гематоксилін-еозин) дослідження органів: печінка, дванадцятипала кишка, селезінка, підшлункова залоза. Фотофіксацію гістопрепаратів відповідних органів здійснювалася за допомогою тринокулярного мікроскопа лабораторного класу Nikon Eclipse Ci-E з об’єктивами планахроматами 10х, 20х та 40х. Результати дослідження. У цілому на тлі виконаної селективної емболізації лівої шлункової артерії не відзначено макроскопічних ознак ішемії суміжних органів. Кровонаповнення печінки було нерівномірне, перисинусоїдні простори розширені, що свідчило про її набряк. У дванадцятипалій кишці реактивні порушення мікроциркуляції проявлялися розширенням і повнокров’ям венозних судин та стазом крові. Мікроскопічні зміни в селезінці характеризувалися повнокров’ям синусоїдів, а в підшлунковій залозі судини були кровонаповнені нерівномірно і при цьому переважало венозне повнокров’я. Висновок. За результатами мікроскопічного дослідження у досліджених органах після емболізації артерій шлунка виникають розлади мікроциркуляції, дистрофічні зміни та ознаки шокової реакції, які можна вважати транзиторними. Ці дані свідчать про безпечність виконання селективної емболізації артерій шлунка та відсутність ознак критичного перерозподілу кровотоку чи ішемії «обкрадання» Objective – to experimentally evaluate the morphological changes of internal organs (liver, spleen, duodenum, pancreas) after embolization of gastric arteries. Material and methods. To conduct the experiment, 10 Vietnamese pigs aged 4-5 months, female, were selected and fed a high-fat diet for 2 months to simulate obesity. Aorta contrast and celiacography with "Vazipak" solution (5-10 ml per injection) were performed on animals under general anesthesia. Superselective bariatric embolization of the left gastric artery was performed with a 3F microcatheter. After 3 weeks, a morphological (hematoxylin-eosin staining) examination of such organs as liver, duodenum, spleen, pancreas was performed. Photofixation of the histopreparations of the relevant organs was carried out using a trinocular microscope of laboratory class Nikon Eclipse Ci-E with 10x, 20x and 40x plan achromat objectives. Results. In general, no macroscopic signs of ischemia of adjacent organs were noted against the background of the performed selective embolization of the left gastric artery. Blood filling of the liver was uneven, the perisinusoidal spaces were expanded, which indicated its edema. In the duodenum, reactive disturbances of microcirculation were manifested by expansion and congestion of venous vessels and blood stasis. Microscopic changes in the spleen were characterized by congestion of the sinusoids, while the vessels of the pancreas were unevenly filled with blood, and at the same time, venous congestion prevailed. Conclusion. Microcirculation disorders, dystrophic changes, and signs of a shock reaction, which can be considered transient, occur in the examined organs after embolization of the gastric arteries. These data indicate the safety of performing selective embolization of gastric arteries and the absence of signs of critical redistribution of blood flow or ischemia "robbing" Дод.точки доступу: Головата, Т. К. Вільних прим. немає