Diagnostic value of additional markers for acute kidney injury in preterm neonates with patent ductus arteriosus [Текст] = Діагностична значущість додаткових маркерів гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з відкритою артеріальною протокою / O. Yu. Obolonska [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 26-35. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология) ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология) БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ) ПЕЧЕНОЧНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- LIVER CIRCULATION (физиология) КИСЛОРОД -- OXYGEN (анализ, терапевтическое применение, фармакология) УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование, статистика, тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Acute kidney injury (AKI) is a common complication with high mortality rates among preterm infants at neonatal intensive care units. Identification ofpreterm newborns who are at risk for developing AKI is essential not only for early diagnosis and treatment, but also for prevention since AKI significantly worsens an outcome of any disease. Studying the information content of additional non-invasive markers for AKI, in particular, parameters of regional renal oxygen saturation (RrSOfi and Doppler estimation of blood flow in the main renal vessels is interesting. The aim of the study was to evaluate the diagnostic performance of additional markers (measurements of RrSO and bloodflow in the main renal vessels using Doppler ultrasonography) in diagnosing of AKI and its degree of severity in preterm newborns with patent ductus arteriosus (PDA).Material and methods. A single-center, open, prospective cohort study examined 66 preterm infants born at 29-36 weeks of gestational age (GA) undergoing treatment at the Department of Anesthesiology and Intensive Care for newborns. Inclusion criteria: preterm newborns born between 29-36 week’s gestation with hemodynamically significant PDA (hsPDA), a written informed consent to participate in this study provided by parents. Exclusion criteria: congenital malformations, grades III-IV intracerebral or intraventricular hemorrhages, neonatal sepsis, severe perinatal asphyxia, skin diseases, fetal growth restriction. Clinical examination and treatment of children was carried out according to current guidelines. The modified neonatal KDIGO criteria were used to diagnose and characterize the severity of AKI. Doppler ultrasound measurements were done to reveal the presence, size, and hemodynamic significance of PDA. Color Doppler ultrasonography was performed to evaluate intrarenal hemodynamics upon hospital admission of children prior to prescribing ibuprofen, and in the case of hsPDA detection - on the 3rd and 10th days of life. Bloodflow in the area from the main renal artery to the interlobar renal artery of the right kidney was measured including peak systolic velocity (PSV), end diastolic velocity (EDV), and the resistive index (RI) was calculated. RrSO values were recorded using near-infrared spectroscopy (NIRS) and renal fractional tissue oxygen extraction (rFTOE) was estimated within 24 hours on the 1st, 3rd and 10th days of life. The study received a positive conclusion of the Biomedical Ethics Commission of Dnipro State Medical University (minutes of the Commission meeting No. 8 dated 04.26.2023), which considered the scientific study as being consisted with generally accepted norms of morality, human rights requirements, interests and personal dignity of the study participants, bioethical standards of work with pediatric patients. There was no risk for study participants when performing examinations. Legal guardians of the children enrolled in the study were informed about all aspects related to the purpose, tasks, methods and expected benefits of the study. Laboratory and instrumental methods of examinations were generally adopted, medicines planned to be prescribed were licensed for use. Experiments with human subjects were not carried out. Statistical processing of the results was realized using a software product STATISTICA 6.1® (StatSoft Inc., serial number AGAR909E415822FA). A set of statistical analysis methods based on parametric and non-parametric criteria was used for solving the tasks of testing a hypothesis on differences between mean values, methods of assessing the effect with an alternative form of a reaction result, correlation analysis (Spearman’s rank correlation), cluster analysis. The study was conducted within the bounds of complex research activities at the Department of Propaedeutics of Children’s Diseases and Pediatrics No. 2 of Dnipro State Medical University “Development of criteria for early diagnosis and prediction of comorbidkidney damage in children with somatic and infectious diseases” (state registration number 0119U100836), the study period 09.2019-12.2023. Results. Group 1 (with moderate renal impairment) included 43 patients with a GA of33.27±0.43 weeks. AKI was detected in 12patients (27.9%), of those, 10 (23.3%) children developed stage 1 AKI according to the modified neonatal KDIGO criteria, and stage 2 AKI were classified in 2 (4.7%) patients. Group 2 was composed of 5 patients (infants with severe renal impairment) with a GA of 31.60±0.75 weeks. All the children in this group had different stages of AKI (stages 1-3), which progressed to acute renal failure after 7 days. Mortality in this group was 60%. Group 3 consisted of 18patients (infants with mild renal impairment) with a GA of32.86±0.29 weeks. AKI stage 1 was diagnosed in 2 (11.1%) patients, and AKI was not detected in 16 (88.9%) of them. On the 1st day of life, the PSV and EDV values of the interlobar artery in children of the group with mild renal impairment were higher than those in children with a severe course of the disease (p0.05). This trend regarding PSV continued on the 3rd day. Doppler parameters of renal bloodflow, namely a decrease in EDV of the interlobar artery to 1.96 ± 2.22 cm/s and PSV to 8.14 ± 2.71 cm/s on the 1st day of life, as well as a decrease in PSV to 17,60 ±3.82 cm/s, EDV to 3.40±0.82 cm/s and increased Гостре пошкодження нирок (ГПН) – поширене ускладнення у передчасно народжених дітей, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених з високою летальністю. Виявлення недоношених новонароджених, які схильні до ризику розвитку ГПН, важливе не тільки для ранньої діагностики та лікування, але й для профілактики, оскільки ГПН значно погіршує прогноз будь-якого захворювання. Вивчення інформативності додаткових неінвазивних маркерів гострого ураження нирок, зокрема показників регіонарного насичення тканин нирки киснем (RrSO2) та допплерівського дослідження кровотоку в магістральних судинах нирки представляє інтерес. Мета дослідження – вивчення діагностичної значущості додаткових маркерів (вимірювання RrSO2 та допплерівського дослідження кровотоку в магістральних судинах нирки) у діагностиці ГПН та його ступеня тяжкості у недоношених новонароджених з відкритою артеріальною протокою. Матеріал і методи дослідження. У відкритому, одноцентровому, проспективному, когортному дослідженні обстежено 66 недоношених новонароджених дітей (гестаційний вік 29-36 тижнів), які перебували на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених. Критерії включення: передчасно народжені новонароджені у терміні гестації 29-36 тижнів з гемо динамічно значимою відкритою артеріальною протокою (ГЗВАП), наявність підписаної поінформованої згоди батьків на дослідження. Критерії виключення: вроджені вади розвитку, внутрішньомозкові та внутрішньошлуночкові крововиливи ІІІ-ІV ступеня, сепсис новонароджених, важка асфіксія під час пологів, захворювання шкіри, затримка внутрішньоутробного розвитку. Клінічне обстеження та лікування дітей проводилося згідно чинних протоколів. Діагностика та визначення тяжкості ГПН проводилось згідно неонатальної модифікації KDIGO. За допомогою допплерівської УЗД вивчали наявність та розміри відкритої артеріальної протоки, визначали її гемодинамічну значущість. Кольорове ультразвукове допплерівське сканування судинного русла нирок проводилось при надходженні дитини у відділення до призначення ібупрофену, а у разі виявлення ГЗВАП – на третю та десяту добу життя. Вивчали кровоток на ділянці від магістральної ренальної артерії до інтерлобарної ренальної артерії правої нирки, вимірювали показники пікової систолічної швидкості (PSV), кінцевої діастолічної швидкості (EDV) та розраховували індекс резистентності (RI). Дослідження насичення тканин нирок киснем NIRS (RrSO2) та розрахунок фракційної екстракції кисню нирками (rFTOE) проводилось протягом доби на 1, 3 та 10 добу життя. Дослідження має позитивний висновок комісії з питань біомедичної етики Дніпровського державного медичного університету (протокол засідання комісії № 8 від 26.04.2023 року), яка постановила, що наукове дослідження вважати таким, що відповідає загальноприйнятим нормам моралі, вимогам дотримання прав, інтересів та особистої достойності учасників дослідження, біоетичним нормам роботи з хворими дитячого віку. Ризик для суб’єктів дослідження під час виконання роботи відсутній. Законних представників дітей, яких залучено до дослідження, інформують про всі аспекти, пов’язані з метою, задачами, методиками та очікуваною користю дослідження. Лабораторні та інструментальні методи дослідження є загальноприйнятими; препарати, що будуть використані, дозволені до застосування. Експерименти на людині не проводилися. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програмного продукту STATISTICA 6.1® (StatSoft Inc., серійний № AGAR909E415822FA). Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс статистичних методів дослідження з використанням параметричних та непараметричних критеріїв перевірки гіпотези про різницю між середніми значеннями, методів оцінки ефекту при альтернативній формі результату реакції, кореляційного аналізу (рангової кореляції Спірмена), кластерного аналізу. Робота виконана в межах комплексних науково- дослідних робіт кафедри пропедевтики дитячих хвороб та педіатрії 2 Дніпровського державного медичного університету «Розробка критеріїв ранньої діагностики та прогнозування коморбідного ураження нирок у дітей з соматичними та інфекційними захворюваннями» (державний реєстраційний № 0119U100836) виконання 09.2019-12.2023 рр. Результати дослідження. У першу групу (група з помірним ураженням нирок) ввійшли 43 пацієнти з гестаційним віком (ГВ) 33,27±0,43 тижнів. ГПН відзначалося у 12 пацієнтів (27,9%), з них у 10 (23,3%) дітей була І стадія ГПН згідно неонатальної модифікації KDIGO, у 2 (4,7%) – ІІ стадія. У другу групу включені 5 пацієнтів (група з тяжким ураженням нирок) з ГВ 31,60±0,75 тижнів. Усі діти групи мали різні стадії ГПН (до ІІІ стадії), які після 7 доби трансформувалися у гостру ниркову недостатність. Смертність у цій групі становила 60%. У третю групу включили 18 пацієнтів (група з легким ураженням) з ГВ 32,86±0,29 тижнів. І стадія ГПН діагностована у 2 (11,1%) пацієнтів, у 16 (88,9%) пацієнтів ГПН не визначалось. На першу добу життя показники пікового систолічного (PSV) та кінцевого діастолічного (EDV) кровотоку в інтерлобарній артерії у дітей групи з легким ураженням нирок були вищими, ніж у дітей з важким перебігом захворювання (р0,05). Така тенденція стосовно PSV зберіглася і на 3 добу. Доплерографічні показники ниркового кровотоку, а саме зниження EDV кровотоку до 1,96±2,22 см/сек. та PSV до 8,14± 2,71 см/сек. в інтерлобарній артерії у першу добу життя, та зниження PSV до 17,60 ±3,82 см/сек., EDV до 3,40±0,82 см/сек. та підвищення RI до 0,80±0,04 у магістральні ренальній артерії виявились ранніми неінвазивними предикторами тяжкого ГПН у недоношених новонароджених першої доби життя. Неінвазивний моніторинг насичення тканин нирок киснем та розрахунок rFTOE виявив зниження ренальної оксигенації при проведенні NIRS у недоношених дітей з відкритою артеріальною протокою у першу добу життя до 53,60 ± 1,11%, та rFTOE 0,45 ± 0,01 є прогностично несприятливим стосовно перебігу ГПН. Надвисокий рівень RrSO2 на 10 добу (91,8±0,81%) та наднизький rFTOE (0,05 ± 0,01) можуть свідчити про незворотність змін, пов’язаних зі зниженням утилізації кисню при руйнуванні клітин та можуть використовуватися як інструмент скринінгу для виявлення та оцінки «протокового обкрадання» при ГЗВАП та розвитку ГПН. Висновки. Зниження темпу діурезу в перші 5 діб життя, як і підвищення рівня креатиніну крові вдвічі на 3 та 10 добу життя основні, але пізні, маркери розвитку тяжких пошкоджень нирок у недоношених новонароджених дітей. Допплерографічні показники ниркового кровотоку, а саме зниження EDV кровотоку в інтерлобарній артерії у першу добу життя, та зниження PSV, EDV та підвищення RI у магістральні ренальній артерії виявились ранніми неінвазивними предикторами тяжкого ГПН у недоношених новонароджених першої доби життя. Неінвазивний моніторинг насичення тканин нирок киснем та розрахунок rFTOE можуть використовуватися як інструмент скринінгу для виявлення та оцінки «протокового обкрадання» при ГЗВАП та розвитку ГПН Дод.точки доступу: Obolonska, O. Yu. Mavropulo, T. K. Vakulenko, L. I. Borysova, T. P. Obolonskyi, O. I. Вільних прим. немає