Comparative assessment of tissue response to a mesh implant made of polypropylene modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles [] = Порівняльна оцінка реакції тканин на сітчастий імплантат з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла / O. A. Viltsaniuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 5-15. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: АБСОРБИРУЕМЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- ABSORBABLE IMPLANTS (использование, классификация, тенденции) ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (анализ, фармакология) НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (анализ, терапевтическое применение) НАНОТРУБОЧКИ УГЛЕРОДНЫЕ -- NANOTUBES, CARBON (анализ, использование) СЕРЕБРО -- SILVER (анализ, терапевтическое применение) МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS Анотація: Treatment of abdominal hernias remains one of the most urgent problems of modern surgery. A large number of complications after hernia operations require the development of new types of implants for tissue plastic surgery. The purpose of the study is to carry out an experimental comparative assessment of tissue reaction to the implantation of the developed polypropylene mesh implant modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles. Research was conducted on 105 sexually mature laboratory rats in three series of experiments (35 rats each). In the first series, polypropylene mesh implants were implanted in the tissues of the anterior abdominal wall, in the second – polypropylene implants coated with an antiseptic, and in the third – polypropylene implants modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles. Animals were removed from the experiment after preliminary anesthesia 3, 5, 7, 14, 21, 30 and 90 days after the operation. The tissues of the abdominal wall were taken together with the implants, histological preparations were made, which were stained with hematoxylin and eosin and according to Van Gieson. We studied the composition and ratio of elements of cell infiltration in tissues with further statistical processing of the obtained data. It was established that during the implantation of mesh edoprostheses, regardless of their type, necrotic changes with reactive inflammation, the presence of inflammatory cell infiltrate, tissue swelling and microcirculation disorders were detected in the tissues 3-5 days after the operation. Under the condition of implantation of the developed mesh, a less pronounced exudative phase of inflammation and an earlier onset of the reparation phase were detected. Depending on the type of implant used, the subsequent reaction differed between the groups of experimental animals, which was evidenced by the regression of inflammatory phenomena in the tissues and the processes of formation of the fibrous capsule around the implants. During the implantation of nanomodified mesh implants by the 7th day of the experiment, the exudative phase of inflammation ended and the formation of a thin connective tissue capsule began, the formation of which was completed by the 21st day of observation, while when the mesh was implanted with polypropylene and polypropylene with an antimicrobial coating, the formation of the capsule lasted up to 30 days. Thus, it was established that the exudative phase of inflammation continues in the tissues around the implantation of classic polypropylene and polypropylene meshes with an antimicrobial coating up to the 14th day of the experiment, and the connective tissue capsule is formed up to the 30th day. At the same time, in the tissues around the mesh implants made of polypropylene modified with carbon nanotubes and silver nanoparticles, the exudative phase of inflammation ended by the 7th day of the experiment. This ensured the intensity of reparative regeneration processes and the separation of the implant from the surrounding tissues by a thin connective tissue capsule for up to 21 days of observation Лікування гриж живота залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної хірургії. Велика кількість ускладнень після операцій з приводу гриж потребує розробки нових видів імплантатів для проведення пластики тканин. Мета дослідження – провести в експерименті порівняльну оцінку реакції тканин на імплантацію розробленого сітчастого імплантату з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла. Дослідження проведені на 105 статевозрілих лабораторних щурах в трьох серіях дослідів (по 35 щурів у кожній). У першій серії в тканини передньої черевної стінки були імплантовані поліпропіленові сітчасті імплантати, в другій – поліпропіленові імплантати з покриттям антисептиком, а в третій – поліпропіленові імплантати, модифіковані вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла. Тварин виводили з досліду після попереднього знеболення через 3, 5, 7, 14, 21, 30 та 90 діб після операції. Вилучали тканини черевної стінки разом з імплантатами, виготовляли гістологічні препарати, які забарвлювали гематоксиліном і еозином та за Ван-Гізон. Вивчили склад і співвідношення елементів клітинної інфільтрації в тканинах з подальшою статистичною обробкою отриманих даних. Встановлено, що при імплантації сітчастих ендопротезів незалежно від їх виду на 3-5 доби після операції в тканинах виявлялися некротичні зміни з реактивним запаленням, наявність запального клітинного інфільтрату, набряк тканин та порушення мікроциркуляції. За умови імплантації розробленої сітки виявляли менш виражену ексудативну фазу запалення і більш ранній початок фази репарації. В залежності від виду використаного імплантату подальша реакція відрізнялась між групами експериментальних тварин, про що свідчили регрес явищ запалення в тканинах та процеси формування фіброзної капсули навколо імплантатів. При імплантації наномодифікованих сітчастих імплантатів до 7 доби експерименту ексудативна фаза запалення завершувалась і починалось формування тонкої сполучнотканинної капсули, формування якої завершувалось до 21 доби спостереження, тоді як при імплантації сітки з поліпропіленом та поліпропіленом з антимікробним покриттям формування капсули тривало до 30 доби. Таким чином, встановлено, що в тканинах навколо імплантації класичних сіток з поліпропілену та поліпропілену з антимікробним покриттям до 14 доби експерименту триває ексудативна фаза запалення, а сполучнотканинна капсула формується до 30 доби. В той же час, в тканинах навколо сітчастих імплантатів з поліпропілену, модифікованого вуглецевими нанотрубками та наночастинками срібла, ексудативна фаза запалення завершувалась до 7 доби експерименту. Це забезпечувало інтенсивність процесів репаративної регенерації та відмежування імплантату від навколишніх тканин тонкою сполучнотканинною капсулою до 21 доби спостереження Дод.точки доступу: Viltsaniuk, O. A. Kravchenco, V. M. Viltsaniuk, O. O. Dereziuk, A. V. Sheremeta, R. O. Вільних прим. немає