Шушковська, Ю. Ю. Вегетативна регуляція серцевої діяльності під впливом сигналу "повітряна тривога" [Текст] = Vegetative regulation of cardiac activity under the influence of the “air raid” alarm / Ю. Ю. Шушковська, О. І. Афанасюк, О. М. Колесник // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 104-108. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, психология, этиология) ВОЙНА -- WAR НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, этиология) СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (физиология) СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология, статистика) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Кл.слова (ненормовані): повітряна тривога Анотація: Аналіз показників варіабельності серцевого ритму дає можливість пояснити механізми адаптації організму до умов середовища, що змінюються. Мета – встановити психологічні особливості відчуття стресу, визначити зміни варіабельності серцевого ритму у здобувачів вищої медичної освіти в умовах воєнного стану, надати заходи щодо корекції психологічних особливостей. Обстежено 54 особи – 38 жінок та 16 чоловіків, середній вік – 23,32±0,08 років, у яких був встановлений застосунок “Повітряна тривога” на мобільному пристрої. Проведено визначення рівня тривожності за шкалою Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна та оцінку варіабельності серцевого ритму за допомогою холтерівського моніторування електрокардіограми (портативна система DiaCard 2,0; АТЗТ “Сольвейг”, м. Київ, Україна). Отримані показники представили у вигляді середніх значень та їхньої середньої похибки (M±m). У 1-й групі (38 осіб) варіабельність серцевого ритму визначали протягом 5-ти хвилин двічі в денний період та один раз у нічний час доби, у 2-й групі (16 осіб) – протягом 5-ти хвилин на початку, посередині та в кінці сигналу “повітряна тривога”, брали середнє значення трьох показників. Достовірність відмінностей між групами оцінювали за допомогою t-критерію Ст’юдента. Встановлено, що серед опитаних реактивна тривожність визначалася у 7,41% здобувачів вищої освіти жіночої статі, особистісна тривожність – в осіб жіночої статі – 11,11%. Тобто жінки мають вищий рівень психічної напруженості, ніж чоловіки. У здобувачів вищої медичної освіти випускного курсу під впливом сигналу “повітряна тривога” зниження часових показників варіабельності серцевого ритму та підвищення LF і LF/HF серед спектральних вказує на переважання симпатичної ВНС, відповідно зниження HF характеризує зменшення тонусу парасимпатичної регуляції серцевого ритму. Збільшення VLF вказує на підвищення гуморальної регуляції роботи серця. Стрес, викликаний сигналом “повітряна тривога”, статистично значуще збільшує частоту серцевих скорочень у здобувачів вищої освіти 2-ї групи (95,8±3,4 проти 76,2±2,6 уд/хв (р≤0,05)). У 50% осіб 2-ї групи під час сигналу “повітряна тривога” визначалися порушення серцевого ритму. У роботі надано рекомендації та пропозиції, які можуть застосовуватися в процесі психокорекційної роботи щодо підвищення стресостійкості в умовах воєнного стану, у психологічній та консультативній практиці, науково-дослідній сфері, освітньому процесі The analysis of heart rate variability indicators makes it possible to explain the mechanisms of adaptation of the organism to changing environmental conditions, to changing environmental conditions. The goal isto establish the psychological characteristics of stress, to determine changes in heart rate variability in students of higher medical education under martial law, to provide measures for the correction of psychological features. We examined 54 people – 38 women and 16 men, average age – 23.32±0.08 years, who had the application “Air Alarm” application installed on a mobile device. The level of anxiety was determined by the D. Spielberger – Y. L. Khanin scale and the assessment of heart rate variability rhythm variability using Holter electrocardiogram monitoring (portable system DiaCard 2.0 (Solveig JSC, Kyiv, Ukraine), the indicators of which were presented in the form of mean values and their average error (M±m). In group 1 (38 patients), heart rate variability was determined for 5 minutes twice during the day and once at night. In group 2 (16 people) – for 5 minutes at the beginning, middle and at the end of the "air raid" signal, and the average value of the three indicators was taken. The reliability of differences between groups was assessed using the t-test Student’s t-test. It was found that among the respondents, reactive anxiety was determined in 7.41% of female higher education students, personal anxiety – in women – 11.11%. That is, women have a higher level of mental tension than men. In applicants for higher medical education in the final year under the influence of the “air raid” signal a decrease in the time course of heart rate variability and an increase in LF and LF/HF among the spectral ones indicates the predominance of the sympathetic vegetative nervous system, respectively, a decrease in HF characterizes the suppression in the tone of the parasympathetic regulation of the heart rhythm. An increase in VLF indicates an increase in humoral regulation of heart function. Stress caused by the “air raid” signal statistically significantly increases the heart rate in higher education students of the 2nd group (95.8±3.4 vs. 76.2±2.6 beats/min (p≤0.05)). In 50% of people of the 2nd group during the "air raid" signal, heart rhythm disturbances were detected. Recommendations and suggestions are given in the work, that can be used in the process of psychocorrectional work on to increase stress resistance in martial law, in psychological and counseling practice, in research, and in the educational process Дод.точки доступу: Афанасюк, О. І. Колесник, О. М. Вільних прим. немає |