Development of empathic abilities in medical students [Текст] = Розвиток емпатійних здібностей у студентів-медиків / L. O. Voloshyna [та ін.] // Медична освіта. - 2018. - № 4. - С. 185-190. - Bibliogr. at the end of the art. Анотація: The aim of the work – to study the problem of empathy among medical students, cognitive and emotional direction of empathy. The main body. The study of empathy issues in psychology is of rather long history. The empathy is defined as the human ability to respond emotionally to the worries of another person, animal or any anthropomorphized subject; as an exceptionally emotional phenomenon representing the process of mutual worries – sympathy – internal perception; as realization of emotional state of another person, penetration into the worries of another man; as an ability to touch to emotional life of another person sharing his/her worries; as “transformation” into the position of another man, ability to fell in his/her position; as a sensation reproducing moral unity. In order to study possible relations between empathy and experiencing fault and shame, the empirical research was conducted involving 37 fourth-year students from Bukovyna State Medical University applying the methods of V. V. Boiko to diagnose empathy and J. Tangney to assess feelings of fault and shame. Conclusion. The necessity to investigate the level of empathy abilities of medical students and their continuous development is stipulated by the time as an important constituent of high professional and humane qualities of a modern doctor Мета роботи – вивчити проблему емпатійності у студентів-медиків, когнітивний та емотивний напрямки емпатій. Основна частина. Вивчення проблеми емпатії в психології має досить тривалу історію. Емпатія визначається як здатність людини емоційно відгукуватися на переживання іншої людини, тварини чи будь-якого антропоморфізованого предмета; як суто емоційний феномен, що репрезентує процес співпереживання – співчуття – внутрішнього прийняття; як осягнення емоційного стану іншого, як проникнення в переживання іншої людини; як здатність прилучатися до емоційного життя іншого, розділяючи його переживання; як “учуття” в позицію іншого, вміння поставити себе на його місце; як почуття, що передає духовне єднання. Ми провели емпіричне дослідження, у якому вибіркою стали 37 студентів ІV курсу Чернівецького медичного університету і використовувалися методики В. В. Бойка для діагностики емпатії та Дж. Тангней для вимірювання почуття провини та сорому. Здатність до емпатії разом з розвитком таких базових і загальнолюдських моральних за характером почуттів, як провини та сорому, що визначають етичну спрямованість самосвідомості особистості, є професійно важливими якостями для представників допомагаючих професій, зокрема медика. Висновок. Велінням часу є необхідність дослідження рівня емпатійних здібностей студентів-медиків та їх постійний розвиток як важлива складова частина високих професійних і медичних якостей сучасного лікаря Дод.точки доступу: Voloshyna, L. O. Kushnir, L. D. Perepichka, M. P. Doholich, O. I. Leko, B. A. Вільних прим. немає