Михайличенко, Б. В.     Причинно-наслідковий зв’язок крововтрати та причини смерті при травмах і захворюваннях [Текст] = Cause and effect relationship of blood loss and cause of death in injuries and disesses / Б. В. Михайличенко, А. М. Біляков // Судово-медична експертиза. - 2023. - N 2. - С. 67-74. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (смертность) СМЕРТИ ПРИЧИНА -- CAUSE OF DEATH (тенденции) ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES Анотація: Судово-медична практика показує, що смерть особи може супроводжуватися крововтратою, яка є наслідком травми або проявом захворювань, тому під час проведення судово-медичної експертизи необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між нею та причиною смерті. Провідну роль у розв'язанні цих питань мають результати розтину, гістологічного дослідження, аналіз клінічних і лабораторних гематологічних даних, а також морфологічних змін у серцевому м’язі Мета роботи. Судово-медичне обґрунтування причини смерті й особливостей встановлення причинно-наслідкового зв'язку з крововтратою при травмах і захворюваннях. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження були випадки настання смерті внаслідок травм і захворювань, що супроводжувалися розвитком крововтрати, які були проаналізовані відповідно до інструктивних судово-медичних і клінічних матеріалів. Результати. Важкі травми тіла людини супроводжуються розвитком крововтрати, наслідки якої можуть бути причиною появу шокової реакції. Клінічно реакція організму на крововтрату виникає при втраті понад 15 % об'єму циркулюючої крові (ОЦК), а тяжкий шок розвивається у випадку крововтрати понад 25 % ОЦК, що становить приблизно 1,25-1,5 л крові. Крім того, також має значення швидкість крововтрати, внаслідок чого захисні механізми організму не встигають її компенсувати. При судово-медичному обґрунтуванні гострої крововтрати як причини смерті зазвичай використовують дані розтину та гістологічного дослідження. Проте крововтрата різних ступенів також може супроводжувати низку захворювань, внаслідок чого в організмі розвиваються анемія з гіпоксією, що впливають на стан серцево-судинної системи. У таких випадках крововтрата безпосередньо не призводить до настання смерті, а зумовлює появу розладів у функції серця, зокрема загострення перебігу ішемічної хвороби. Цей патогенетичний механізм свідчить про відсутність прямого причинного зв'язку між крововтратою та настанням смерті. У таких випадках для обґрунтування причини смерті необхідно звертати увагу не тільки на наявність клінічних показників, що підтверджують крововтрату, але й на лабораторні гематологічні дані (вміст еритроцитів, кількість гемоглобіну, гематокрит) і, що найважливіше, на морфологічні зміни серця, які мають бути описані якомога ретельніше. Висновки. Для встановлення причини смерті використовується комплексний аналіз усіх морфологічних змін і знахідок при експертизі трупа, клінічних симптомів захворювань, результатів поетапних гематологічних досліджень. Щоб уникнути виникнення або загострення перебігу ішемічної хвороби серця, в клінічній практиці необхідно застосовувати моніторинг функції серцево-судинної системи й електрокардіографію у хворих з крововтратою як симптомом захворювання Forensic medical practice shows that the death of a person can be accompanied by blood loss, which is the result of an injury, or a manifestation of a disease, and therefore, during the forensic medical examination, it is necessary to establish a causal relationship between it and the cause of death. In order to solve these issues, the results of the autopsy, histological examination, analysis of clinical and laboratory hematological data, as well as morphological changes in the heart muscle play a leading role Aim of the work. Forensic-medical substantiation of the cause of death and features of establishing a cause-and-effect relationship with blood loss in injuries and diseases. Materials and methods. The material of the study was cases of death due to injuries and diseases accompanied by the development of blood loss, which were analyzed in accordance with the instructive forensic and clinical materials. Results. Severe injuries to the human body are accompanied by the development of blood loss, the consequences of which can cause a shock reaction. Clinically, the body's reaction to blood loss occurs when more than 15 % of BCC is lost, and severe shock develops in case of blood loss of more than 25 % of BCC, which is approximately 1,25-1,5 liters of blood. In addition, the speed of blood loss is also important, as a result of which the body's protective mechanisms do not have time to compensate for it. In the case of forensic substantiation of acute blood loss as the cause of death, autopsy and histological examination data are usually used. However, blood loss of varying degrees can also accompany a number of diseases, as a result of which the body develops anemia with hypoxia, which affects the state of the cardiovascular system. In such cases, blood loss does not directly lead to death, but causes disorders in the function of the heart, in particular, exacerbation of the course of coronary disease. This pathogenetic mechanism indicates the absence of a direct causal relationship between blood loss and the onset of death. In such cases, to justify the cause of death, it is necessary to pay attention not only to the presence of clinical indicators confirming blood loss, but also to laboratory hematological data – the content of erythrocytes, the amount of hemoglobin, hematocrit, and most importantly – morphological changes of the heart, which must be described by the most thorough way. Conclusions. Complex analysis of all morphological changes and findings during examination of corpse, clinical symptoms of diseases, results of gradual hematological investigations are used to estimate the cause of death. To avoid occurrence or exacerbation of the course of the ischemic heart diseases the monitoring of function of the cardio-vascular systems and electrocardiography in patient with blood loss as symptom of diseases should be used in clinical practice Дод.точки доступу: Біляков, А. М. Вільних прим. немає