Орос, М. М.     Нейробіологія істерії та тривоги (огляд літератури та власні дослідження) [Текст] = Neurobiology of hysteria and anxiety (literature review and own research) / М. М. Орос, М. М. (мол.) Орос // Практикуючий лікар. - 2020. - N 3/4. - С. 31-40. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC ИСТЕРИЯ -- HYSTERIA (психология, этиология) ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY КОНВЕРСИОННЫЕ РАССТРОЙСТВА -- CONVERSION DISORDER Анотація: Тривожні розлади та конверсійний розлад є однією із найчастіших причин функціонального порушення нервової системи. Концепції останніх років зменшили акцент на ролі психосоціальних стресорів із відповідним збільшенням нейробіологічних пояснень цього захворювання. Однак все ще безліч доказів підтверджують роль психосоціальних негараздів (наприклад, стресових життєвих подій, міжособистісних труднощів) як важливих факторів ризику функціональних неврологічних розладів (ФНР). Тому існує необхідність інтеграції психосоціальних та нейробіологічних факторів (наприклад, сенсомоторних та когнітивних функцій) у сучасні моделі ФНР. Змінена емоційна обробка інформації може являти собою ключ до зв’язку між психосоціальними факторами ризику та основними особливостями ФНР. У цій статті підсумовуємо й критично оцінюємо експериментальні дослідження емоційної обробки при ФНР, використовуючи поведінкові, психофізіологічні та/або нейровізуальні тести в поєднанні із завданнями на афективну обробку. Сучасний підхід передбачає, що посилена передсвідома (імпліцитна) обробка емоційно виражених подразників, пов’язана з підвищеною лімбічною реактивністю (наприклад, у мигдалині), може сприяти ініціації основних афективних/оборонних реакцій по гіпоталамічних та мозково-стовбурових шляхах (наприклад, періакведуктальній сірій речовині) [54]. Паралельно зони мозку, пов’язані з афектом, можуть одночасно чинити руйнівний вплив на кола нейроциркуляції, які беруть участь у вольовому руховому контролі, усвідомленні та емоційній регуляції (наприклад, сенсомотор, сенсорність, центральні виконавчі мережі). Лімбічно-паралімбічні порушення у хворих можуть являти собою одну з декількох нейробіологічних адаптацій, пов’язаних із ранніми, важкими та/або тривалими психосоціальними негараздами. Враховуючи вплив прегабаліну на мигдалину, є теоретичні обґрунтування та практичний досвід використання його для корекції тривожних і конверсійних розладів. Дод.точки доступу: Орос, М. М. (мол.) Вільних прим. немає