Оцінка ризику розвитку бронхолегеневої патології у працівників вугільної та азбестопереробної промисловості на основі гігієнічної оцінки умов праці та результатів клініко-генеалогічного обстеження [Текст] = Risk assessment of bronchopulmonary pathology in the workers of coal and asbestos processing industries based on a hygienic assessment of the conditions of work and the results of clinical-and-genealogical study / В. І. Чернюк [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2019. - № 1. - С. 38-44. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, этиология) ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, этиология) АНТРАКОЗ -- ANTHRACOSIS (осложнения, патофизиология, этиология) ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH (статистика, тенденции) РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (статистика) Анотація: При встановленні причинно-наслідкового зв'язку розвитку бронхолегеневої патології з умовами праці працівників основних професій вугільної та азбестопереробної промисловості досі остаточно не з'ясована роль обтяжливої спадковості. Зокрема, чи може бути обтяжлива спадковість на бронхолегеневу патологію спільною причиною або фактором ризику виникнення професійних захворювань дихальної системи? Мета роботи – з’ясувати залежність розвитку бронхолегеневої патології у працівників вугільної та азбестопереробної промисловості від впливу умов праці та наявності обтяжливої спадкової схильності до захворювань дихальної системи. Матеріали і методи дослідження – інформаційно-аналітичні: вивчення санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, матеріалів попередніх наукових звітів; клініко-генеалогічне обстеження (складання та аналіз 215 родоводів). Результати. Встановлено причинно-наслідковий зв'язок бронхолегеневої патології з умовами праці працівників основних професій вугільної та азбестопереробної промисловості. Нижня межа відносного ризику (RR) 1,69, верхня - 1,76 одиниць відповідає середньому ризику розвитку бронхолегеневої патології з етіологічною часткою фактору умов праці EF(1) 41 - 43 %. Встановлено, що в родинах з обтяжливою спадковістю на бронхолегеневу патологію ризик її розвитку у два рази вищий у порівнянні з контрольною групою (FA=2,1; P≤0,001; χ²=16,75). Оцінка етіологічної частки ризику впливу обтяжливої спадковості в сім’ях респондентів дослідження EF(2) свідчить про значну (від 47 до 48 %) частку внеску цього чинника у розвиток бронхолегеневої патології. В родинах, де одночасно прослідковується обтяжлива спадковість на захворювання дихальної системи і професійна спадкоємність, ризик розвитку патології даної групи у 1,5 рази вищий у порівнянні з сім’ями, де відсутні обтяжливий анамнез на захворювання дихальної системи і професійні династії (FA=1,5; P≤0,01; χ²=5,65). Висновки. Відносно низький ризик розвитку бронхолегеневої патології в аналізованій вибірці можливо пояснити існуванням інших факторів ризику, або спільної причини чи особливостями невипадкового відбору групи контролю. Розраховані коефіцієнти родинної агрегації FA свідчать про те, що в родинах з обтяжливою спадковістю на бронхолегеневу патологію і професійною спадкоємністю, ризик розвитку даної патології вищий у порівнянні з родинами без позитивних родинних випадків хвороб дихальної системи When establishing the causal relationship of the development of bronchopulmonary pathology with the conditions of work in the workers of main professions in coal and asbestos processing industries, a role of burdened hereditary has not been fully established yet. In particular, can burdened hereditary for bronchopulmonary pathology be a common cause or risk factor for the occurrence of the occupational diseases of respiratory system? Objective: We found out the dependence of the development of bronchopulmonary pathology among the workers of coal and asbestos processing industries from the influence of the conditions of work and the presence of burdened hereditary susceptibility to respiratory system diseases. Materials and methods: We applied informative-and-analytical methods: the study of sanitary-and-hygienic characteristics of the conditions of work, materials of the preliminary scientific reports; clinical-and-genealogical research (compilation and analysis of 215 pedigrees). Results: The causal relationship of the bronchopulmonary pathology with the working conditions of workers in the main professions of the coal and asbestos processing industry has been established. A lower limit of the relative risk (RR) of 1.69 and an upper one of 1.76 units are in compliance with an average risk of the development of bronchopulmonary pathology with an aetiological share of the factor of the conditions of work EF (1) of 41–43%. It was found that in the families with burdened heredity of bronchopulmonary pathology, the risk of its development is two times higher than in the control group (FA = 2.1, P≤0.001; χ² = 16.75). Estimation of the aetiological share of the risk of the influence of burdened heredity in the families of the respondents in the EF study (2) indicates a significant (from 47 to 48%) share of the contribution of this factor to the development of bronchopulmonary pathology. In the families where burdened heredity of the respiratory system and professional succession were observed simultaneously, the risk of the development was 1.5 times higher in comparison with the families where there was no burdened history of respiratory system diseases and professional succession (FA = 1.5; P≤0.01 ; χ² = 5.65). Conclusions: A relatively low risk of the development of bronchopulmonary pathology in analyzed sample can be explained by the existence of other risk factors or a common cause, or features of a non-random selection into the control group. The obtained coefficients of the family aggregation indicate that in the families with burdened heredity of bronchopulmonary pathology and occupational succession, a risk of the development of this pathology is higher in comparison with the families without positive family cases of respiratory system diseases Дод.точки доступу: Чернюк, В. І. Андрущенко, Т. А. Соловйов, О. І. Гончаров, О. Е. Вільних прим. немає