Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Кальниш В. В., Пишнов Г. Ю., Моісеєнко Є. В., Опанасенко В. В., Алексєєва Л. М., Висоцька Л. Г. Назва : Особливості регуляції ритму серця при адаптації людини до умов Антарктики Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 20-29 (Шифр ФУ6/2016/62/3) MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- CARDIOVASCULAR PHYSIOLOGICAL PHENOMENA СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE АНТАРКТИЧЕСКИЕ РЕГИОНЫ -- ANTARCTIC REGIONS СЕЗОНЫ -- SEASONS ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL АККЛИМАТИЗАЦИЯ -- ACCLIMATIZATION МУЖЧИНЫ -- MEN Анотація: В роботі розглядаються актуальні питання проблеми вивчення механізмів адаптації людини до антарктичних умов, зокрема, особливості регуляції серцево-судинної системи під час експедиційної діяльності на українській станції «Академік Вернадський». Дослідження виконані безпосередньо в Антарктиці за участю зимівників, що протягом року щомісячно обстежувалися методом електрокардіографії. За результатами варіаційного аналізу ритмокардіограми в антарктичних умовах виявлені фазні перебудови регуляції серцевої діяльності у зимівників. Наприклад, середня тривалість RR-інтервалу, що характеризує гуморальну регуляцію (RRNN), має фазну структуру та коливалася в діапазоні ±7-9 ум. од. спочатку зимівлі, а в останній фазі зростала до -32 ум. од. На активність розвитку стресового стану у зимівників вказує динаміка швидкості функції індексу напруження (IH[[d]]t[[/d]]), де з початку зимівлі і до січня вона коливалася в межах 2-5 ум. од. за модулем, а в місяці, наближені до від’їзду (лютий, березень), сягала до 46 ум.од. Отримані результати поглиблюють розуміння особливостей реалізації резервів регуляції системи кровообігу під час зміни фаз адаптації. Встановлено домінуюче значення фактора часу на якісні перебудови адаптаційних процесів - якщо за показниками варіабельності серцевого ритму у першому півріччі експедиції виявлені збалансовані регуляційні впливи, то наприкінці строку перебування спостерігається зростання активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи та напруження регуляторних механізмів, що може свідчити про незавершену адаптацію організму, яка потребує застосування методів корекції функціонального стану. Дод.точки доступу: Кальниш, В. В. Пишнов, Г. Ю. Моісеєнко, Є. В. Опанасенко, В. В. Алексєєва, Л. М. Висоцька, Л. Г.