Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Скіданов А. Г., Леонтьева Ф. С., Морозенко Д. В., Піонтковський В. К., Радченко В. О. Назва : Біохімічні маркери для оцінювання стану м’язів за умов дегенеративних захворювань хребта (огляд літератури) Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - Х., 2016. - N 4. - С. 119-123 (Шифр ОУ4/2016/4) MeSH-головна: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION МЫШЦЫ -- MUSCLES БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS КРЕАТИНКИНАЗА -- CREATINE KINASE ТРАНСАМИНАЗЫ -- TRANSAMINASES ЛАКТАТДЕГИДРОГЕНАЗЫ -- LACTATE DEHYDROGENASES МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID МИОГЛОБИН -- MYOGLOBIN Анотація: Мета: проаналізувати сучасні лабораторні маркери структурно-функціональних порушень м’язової тканини, які можуть відображати енергетичний обмін і ушкодження паравертебральних м’язів у разі фізіологічних і патологічних процесів. Розглянуто активність ферменту креатинфосфокінази як біохімічного маркера стану м’язів у нормі та за умов патології. Його активність у сироватці крові може підвищуватися залежно від ступеня і тривалості фізичного навантаження як у пацієнтів, які страждають м’язовими порушеннями, так і під час тренувань, тобто служити показником тренованості організму. Відзначено, що збільшення активності креатинфосфокінази під час оцінювання стану м’язів є сприятливою прогностичною ознакою. Автори також описали роль креатиніну для оцінювання функціональної активності м’язів. Проаналізовано його клініко-діагностичне значення як маркера стану порушень м’язової тканини за умов її патології. Підкреслено, що рівень екскреції креатиніну з сечею залежить від характеру харчування. Продемонстровано клініко-діагностичне значення активності аспарагінової амінотрансферази як показника деструкції м’язової тканини в разі міолізів і міопатій. Розглянуто активність лактатдегідрогенази як маркера м’язової дистрофії, що прогресує. Частина роботи присвячена міоглобіну як лабораторному маркеру стану м’язової тканини в разі травм скелетних м’язів, міозитів, міодистрофії, а також як критерію міолізу внаслідок хірургічних втручань на скелетних м’язах. Показано, що лактат може служити показником метаболізму м’язової тканини за умов навантажень і гіпоксії. Визначено напрям досліджень щодо широкого використання найінформативніших біохімічних маркерів для оцінювання стану паравертебральних м’язів у разі дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта з метою діагностики метаболічних порушень й ефективності консервативного та хірургічного лікування пацієнтів Дод.точки доступу: Скіданов, А. Г. Леонтьева, Ф. С. Морозенко, Д. В. Піонтковський, В. К. Радченко, В. О.