Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Малєєва Г. В., Булдакова С. І., Скибо Г. Г., Брежестовський П. Д. Назва : Амінокислотні залишки відповідальні за взаємодію ?1-гліцинових рецепторів із гінкголевою кислотою Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Том 62, N 5. - С. 19-26 (Шифр ФУ6/2016/62/5) MeSH-головна: РЕЦЕПТОРЫ ГЛИЦИНА -- RECEPTORS, GLYCINE КЛЕТОЧНЫЕ ЛИНИИ -- CELL LINE МУТАЦИЯ ТОЧЕЧНАЯ -- POINT MUTATION БЕЛКОВОЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ АНАЛИЗ -- SEQUENCE ANALYSIS, PROTEIN ПЭТЧ-КЛАМП МЕТОДЫ -- PATCH-CLAMP TECHNIQUES ТРАНСФЕКЦИЯ -- TRANSFECTION ЭЛЕКТРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- ELECTROPHYSIOLOGICAL PROCESSES Ключові слова (''Вільн.індекс.''): гинкголевая кислота Анотація: Раніше нами було показано, що гінкголева кислота здатна вибірково потенціювати струми, опосередковані ?l-субодиницями гліцинового рецептора. Наступним кроком стало проведення порівняльного аналізу амінокислотних послідовностей ?1- та ?2-субодиниць для встановлення амінокислотних залишків, що можуть бути відповідальні за різницю в дії гінкголевої кислоти на ці рецептори. Із використанням методу patch-clamp у конфігурації «ціла клітина» нами було продемонстровано, що мутація трьох амінокислотних залишків Т59/А261/А303 у ?2-субодиниці, на відповідні їм з ?l-субодиниці, робить ?2-рецептори чутливими до потенціюючого впливу гінкголевої кислоти. Амплітуда струмів, опосередкованих ?2-мутантними рецепторами, після аплікації гінкголевої кислоти збільшувалася на 89±14%. Так само, як і для ?1-рецепторів, для ?2-мутантних рецепторів було характерним зниження напівефективної дози для гліцину під дією гінкголевої кислоти. Таким чином, субодинична вибірковість гінкголевої кислоти пов’язана із трьома амінокислотними залишками, що є відмінними у ?1- та ?2-субодиницях гліцинового рецептора. Дод.точки доступу: Малєєва, Г. В. Булдакова, С. І. Скибо, Г. Г. Брежестовський, П. Д.