Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Ничитайло М. Е., Булик И. И. Назва : Эноксапарин в профилактике послеоперационных осложнений лапароскопической холецистэктомии Місце публікування : Хірургія України. - К., 2017. - N 1. - С. 70-73 (Шифр ХУ6/2017/1) Примітки : Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN Анотація: Цель работы — оценить целесообразность специфической профилактики тромбоэмболических и инфекционных осложнений при лапароскопической холецистэктомии. Материалы и методы. Проведен системный анализ наблюдений за 60 больными желчнокаменной болезнью, которым выполнена лапароскопическая холецистэктомия. Сформированы две рандомизированные группы пациентов: основную группу составили 26 больных, которым в комплекс консервативной терапии (бинтование нижних конечностей эластическими бинтами до операции и в течение всего послеоперационного периода, коррекция нарушений реологических свойств крови, адекватное обезболивание во время операции и в ранний послеоперационный период) был включен препарат эноксапарина («Фленокс», ПАО «Фармак») в профилактической дозе 0,2 мл (2000 анти-Ха МЕ), который вводили за 2 ч до операции и в такой же дозе в течение 5 сут в послеоперационный период, группу сравнения — 24 больных, сопоставимых по степени риска тромбоэмболических осложнений, которые получали стандартную схему терапии без применения эноксапарина. Результаты и обсуждение. У больных основной группы перистальтика восстановилась в среднем через (36,0 ± 0,8) ч после операции, а у больных группы сравнения — через (42,0 ± 0,9) ч. Тромбоэмболических осложнений у больных основной группы не выявлено. У одной больной группы сравнения на 3-и сутки пребывания в стационаре диагностирован тромбоз глубоких вен правой голени, который потребовал применения консервативной терапии в условиях стационара в течение 10 сут. Длительность пребывания в стационаре после операции у больных основной группы составила в среднем (72,0 ± 0,7) ч, у пациентов группы сравнения — (96,0 ± 0,5) ч. Трудоспособность восстановилась в среднем через (14,0 ± 0,5) и (20,0 ± 0,5) сут соответственно. Выводы. У больных с низкой степенью риска целесообразно применение эноксапарина в профилактической дозе 0,2 мл (2000 анти-Ха МЕ) за 2 ч до операции и в той же дозе в течение 5 сут послеоперационного периода, поскольку обязательными условиями выполнения лапароскопической холецистэктомии являются пневмоперитонеум, интубационный наркоз и фовлеровское положение больного на операционном столе — факторы риска возникновения тромбоэмболических осложнений в послеоперационный периодМета роботи — оцінити доцільність специфічної профілактики тромбоемболічних та інфекційних ускладнень при лапароскопічній холецистектомії. Матеріали і методи. Проведено системний аналіз спостережень за 60 хворими на жовчнокам’яну хворобу, яким виконано лапароскопічну холецистектомію. Сформовано дві рандомізовані групи пацієнтів: до основної групи ввійшли 26 хворих, котрим у комплекс консервативної терапії (бинтування нижніх кінцівок еластичними бинтами до операції і впродовж усього післяопераційного періоду, корекція порушень реологічних властивостей крові, адекватне знеболювання під час операції та в ранній післяопераційний період) додали препарат еноксапарину («Фленокс», ПАО «Фармак») у профілактичній дозі 0,2 мл (2000 анти-Ха МО), який вводили за 2 год до операції і в такій самій дозі впродовж 5 діб у післяопераційний період, до групи порівняння — 24 хворих, зіставних за ступенем ризику тромбоемболічних ускладнень, які отримували стандартну схему терапії без застосування еноксапарину. Результати та обговорення. У хворих основної групи перистальтика відновилася в середньому через (36,0 ± 0,8) год після операції, а у хворих групи порівняння — через (42,0 ± 0,9) год. Тромбоемболічних ускладнень у хворих основної групи не виявлено. В однієї хворої групи порівняння на 3-тю добу перебування в стаціонарі діагностовано тромбоз глибоких вен правої гомілки, який потребував застосування консервативної терапії в умовах стаціонару впродовж 10 діб. Тривалість перебування в стаціонарі після операції у хворих основної групи становила в середньому (72,0 ± 0,7) год, у пацієнтів групи порівняння — (96,0 ± 0,5) год. Працездатність відновилася в середньому через (14,0 ± 0,5) і (20,0 ± 0,5) доби. Висновки. У хворих з низьким ступенем ризику доцільно використовувати еноксапарин у профілактичній дозі 0,2 мл (2000 анти-Ха МО) за 2 год до операції і в такій самій дозі впродовж 5 діб у післяопераційний період, оскільки обов’язковими умовами виконання лапароскопічної холецистектомії є пневмоперитонеум, інтубаційний наркоз та фовлерівське положення хворого на операційному столі — чинники ризику виникнення тромбоемболічних ускладнень у післяопераційний період Дод.точки доступу: Булик, И. И.