Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Федосова Н. І., Караман О. М., Воєйкова І. М., Симчич Т. В., Діденко Г. В., Іванченко А. В., Андронаті С. А., Редер А. С. Назва : Порівняння ефективності різних режимів застосування ксеногенної протипухлинної вакцини на моделях метастатичного пухлинного росту Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 2. - С. 145-150 (Шифр ОУ3/2017/19/2) Примітки : Бібліогр.: с. 149-150 MeSH-головна: НОВООБРАЗОВАНИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- NEOPLASMS, EXPERIMENTAL МЕЛАНОМА ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ -- MELANOMA, EXPERIMENTAL КАРЦИНОМА ЛЬЮИС ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, LEWIS LUNG НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY ВАКЦИНЫ ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ -- CANCER VACCINES ИНТЕРФЕРОНОГЕНЫ -- INTERFERON INDUCERS ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS Анотація: Мета роботи: дослідження можливості підвищення ефективності протипухлинної вакцинотерапії за допомогою індуктора ендогенного інтерферону на метастазуючих моделях пухлинного процесу. Об’єкт і методи: дослідження проведено на мишах лінії C₅₇Bl/6, прооперованих з приводу меланоми В-16 або карциноми легені Льюїс (КЛЛ). Схеми експерименту та дози введення препаратів були однаковими для обох видів модельних пухлин. Ксеногенну протипухлинну вакцину (КПВ) (загальна концентрація білка [С] = 0,3 мг/мл) вводили підшкірно по 0,3 мл/мишу триразово з інтервалом в 3 доби після видалення пухлини. Індуктор ендогенного інтерферону (ІЕІ) вводили per os перед видаленням пухлини триразово (по 0,06 мг/мишу). Антиметастатичну активність оцінювали за індексом інгібіції метастазування. Імунологічне дослідження включало визначення цитотоксичної активності ефекторів клітинного імунітету та сироватки крові (МТТ-тест); рівня ІЛ-4, ІЛ-10, ІФН-γ (ІФА-метод). Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програми StatSoft STATISTICA 7.0 з використанням t-критерію Стьюдента та коефіцієнтів кореляції (r). Результати: антиметастатична ефективність КПВ, розробленої на основі ембріональних ксеногенних антигенів та білоквмісного метаболіту B. subtilis з ММ 70 кДа, залежала від типу модельної пухлини та режиму введення препаратів: для меланоми В-16 більш ефективне введення КПВ в монорежимі; для КЛЛ — комбіноване застосування КПВ та ІЕІ. Отримані результати зумовлені цитотоксичною активністю клітин неспецифічної ланки імунітету: природних кілерних клітин і макрофагів (меланома В-16) або тільки макрофагів (КЛЛ). А також превалюванням в сироватці крові вакцинованих тварин вмісту цитокінів Т-лімфоцитівхелперів 1-го типу, про що свідчить підвищення протягом всього терміну спостереження рівнів співвідношення ІФН-γ/ІЛ-4. Такий цитокіновий баланс, вірогідно, забезпечує повноцінне функціонування ефекторів клітинної ланки протипухлинного імунітету та зумовлює антиметастатичну дію досліджуваної вакцини. Висновок: одержані результати можуть становити експериментальне обґрунтування індивідуалізованого використання протипухлинних вакцин в монорежимі або в комбінації з ІЕІ при імунотерапії злоякісних новоутворень різної імуногенності в клінічній практиці Дод.точки доступу: Федосова, Н. І. Караман, О. М. Воєйкова, І. М. Симчич, Т. В. Діденко, Г. В. Іванченко, А. В. Андронаті, С. А. Редер, А. С.