Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Арустамян О. М., Ткачишин В. С. Назва : Історія застосуваня бойових отруйних речовин у роки Першої світової війни Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2017. - N 4. - С. 100-104 (Шифр МУ66/2017/4) Примітки : Бібліогр.: с. 103-104 MeSH-головна: ГАЗАМИ ОТРАВЛЕНИЕ -- GAS POISONING БОЕВЫЕ ОТРАВЛЯЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА -- CHEMICAL WARFARE AGENTS ПЕРВАЯ МИРОВАЯ ВОЙНА -- WORLD WAR I Анотація: Бойові отруйні речовини задушливої та подразнюючої дії були першим видом хімічної зброї, що застосована під час Першої світової війни. Основні отруйні речовини (задушливі — газоподібний фосген, рідкий дифосген; подразнюючої дії — хлорпікрин) поширювалися за допомогою газометів. Усі ці сполуки викликали тяжкі ураження органів дихання, шкірних покривів. Усього з квітня 1915 р. по листопад 1918 р. відбулося понад 50 німецьких газобалонних атак. У цей же період проти німецьких військ було здійснено 150 англійських і 20 французьких газопусків. Французькі війська 15 травня 1916 р. застосовували артилерію з сумішшю фосгену з чотирихлористим оловом і трихлористим миш’яком, хлорпікрином, а також суміш синільної кислоти з трихлористим миш’яком, чотирихлористим оловом у хлороформі (форма венсеніту). Хлорціан і синільна кислота — бойові отруйні речовини загальноотруйної дії. Вперше іприт як шкірно-наривна бойова отруйна речовина був застосований 12 липня 1917 р. під м. Іпр (Бельгія) в артилерійських снарядах. Застосування бойових отруйних речовин у Першій світовій війні викликало протест світової громадськості. Після закінчення війни за Версальським мирним договором (1919) Німеччині та її військовим союзникам було заборонено проводити дослідження, розробку і взяття бойових отруйних речовин на озброєння Дод.точки доступу: Ткачишин, В. С.