|
Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Назаренко К. В. Назва : Особливості функції зовнішнього дихання та відповіді на бронхолітик хворих на поєднану патологію бронхіальної астми та ХОЗЛ Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 78-84 (Шифр УУ21/2017/2) MeSH-головна: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE СПИРОМЕТРИЯ -- SPIROMETRY ПЛЕТИЗМОГРАФИЯ ОБЩАЯ -- PLETHYSMOGRAPHY, WHOLE BODY Анотація: Мета роботи — визначення особливостей функції зовнішнього дихання в пробі з бронхолітиком у хворих на астма-ХОЗЛ перехресний синдром (АХПС), також порівняння її з такою у хворих на бронхіальну астму (БА) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Матеріали та методи. У дослідження були включені пацієнти з ознаками АХПС у віці старше 30 років (n = 140), а також 34 хворих на БА та 17 хворих на ХОЗЛ. Усім їм проводилася спірографія з аналізом кривої «потік-об’єм» форсованого видиху на комплекті для дослідження дихальної системи. Для визначення загального бронхіального опору, основних дихальних ємностей хворим проводилась загальна плетизмографія тіла (бодіплетизмографія), MasterScreenPneumo (CardinalHealth, Німеччина). Результати та обговорення. До проби з бронхолітиком у досліджуваних пацієнтів з ХОЗЛ та АХПС були ознаки легеневої гіперінфляції різного ступеня вираженості, на що вказують значно збільшений загальний бронхіальний опір (Rtot), майже на 50 % збільшений залишковий об’єм (RV), збільшений внутрішньогрудний газовий об’єм (ITGV), зменшені ємність вдиху (IC) та резервний об’єм видиху (ERV). У хворих на БА був збільшений загальний бронхіальний опір (149,54 ± 10,7)%, тоді як інші показники були в межах норми. У пацієнтів з БА на момент початкового обстеження в групі в цілому показники бронхіальної прохідності були в межах норми. У хворих на ХОЗЛ та АХПС визначались ознаки помірної бронхообструкції, достовірно виражені відносно хворих на БА, але між ХОЗЛ та АХПС суттєвої різниці визначено не було. MEF 75 у хворих на ХОЗЛ був зменшений до (38,66 ± 6,58) %, у хворих на АХПС — до (33,78 ± 1,36) %, MEF50 був зменшений до (24,54 ± 4,22)% у хворих на ХОЗЛ та до (22,42 ± 0,85) % у хворих на АХПС, MEF25 — до (21,66 ± 3,28) % у хворих на ХОЗЛ та до (17,81 ± 0,71) % у хворих на АХПС. Зменшеною була також пікова швидкість видиху — у хворих на ХОЗЛ до (66,78 ± 5,13)%, у хворих на АХПС до (61,03 ± 1,76) %. Після прийому 400 мкг сальбутамолу статистично достовірно (p 0,05) відносно вихідних даних зменшився загальний бронхіальний опір у хворих на БА та АХПС, причому у хворих на АХПС на більш ніж 80 % — з (224,22 ± 8,56) до (143,42 ± 5,98) %. Достовірна (p 0,05) динаміка спостерігалась у хворих з АХПС — RV зменшився з (152,86 ± 3,63) до (135,44 ± 3,62) %. FEV1 та FVC достовірно (p 0,05) зросли лише у хворих з АХПС — із (59,02 ± 1,39) до (70,79 ± 1,63) % та з (89,94 ± 1,62) до (100,74 ± 1,76)% відповідно. У хворих на АХПС достовірно (p 0,05) зросли показники бронхіальної прохідності на рівні середніх та дрібних бронхів — достовірно зросли (MEF75, 50, 25); у хворих на БА достовірно збільшився MEF25. Пікова швидкість видиху також достовірно збільшилась у хворих на АХПС — із (61,03 ± 1,76) до (73,07 ± 1,96) %. Висновки. У дослідженні було виявлено значні негативні зміни у вигляді прямих та опосередкованих ознак легеневої гіперінфляції, наявності фіксованої бронхообструкції та зменшення бронхіальної прохідності у хворих на поєднану патологію БА та ХОЗЛ. Зважаючи на те, що при АХПС визначаються чіткі ознаки легеневої гіперінфляції та порушення бронхіальної прохідності на тлі фіксованої бронхообструкції, раціональним є раннє виявлення та своєчасна корекція поєднаної патології |