Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Мишалов В. Г., Бондарев Р. В., Маркулан Л. Ю., Кондакова Е. Ю., Балабан О. В. Назва : Качество жизни больных после лечения птоза передней брюшной стенки и выполнения симультанных операций при сочетанных хирургических заболеваниях органов брюшной полости Місце публікування : Хірургія України. - К., 2017. - N 3. - С. 46-50 (Шифр ХУ6/2017/3) Примітки : Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE Анотація: Цель работы — провести сравнительную оценку качества жизни, связанного с болезнью (КЖСБ), через 1 год после абдоминопластики и симультанных операций (СО) на органах брюшной полости. Материалы и методы. Проведена сравнительная оценка КЖСБ через 1 год после операции у 148 (84,1 %) из 176 пациентов, которым выполнена абдоминопластика по поводу птоза передней брюшной стенки (ППБС) и СО по поводу сочетанной хирургической патологии органов брюшной полости. Хроническим калькулезным холециститом страдали 154 (87,5 %) больных. Полип желчного пузыря диагностирован у 7 (4,0 %) пациентов, спаечная болезнь, болевая форма — у 15 (8,5 %). При лечении ППБС у 17,6 % больных выполнены СО по поводу грыжи брюшной стенки и/или диастаза прямых мышц живота. В зависимости от способа СО пациентов распределили на три группы. В группе 1 (n = 74) первым этапом выполняли лапаротомию (холецистэктомию, адгезиолизис), вторым этапом — дермолипэктомию, в группе 2 (n = 52) первым этапом осуществляли лапароскопическое вмешательство (лапароскопическая холецистэктомия, лапароскопический адгезиолизис), в основной группе (n = 50) первым этапом выполняли лапароскопические вмешательства по разработанной методике (лапароскопическая холецистэктомия, лапароскопический адгезиолизис), вторым — дермолипэктомию. По соотношению полов, возрасту, степени ожирения и ППБС, виду сочетанной хирургической и нехирургической патологии группы статистически значимо не различались (все р 0,05). КЖСБ оценивали через 1 год после операции путем анкетирования пациентов с использованием опросника SF-36. Результаты и обсуждение. Через 1 год после операции физический компонент здоровья КЖСБ был статистически значимо лучше в основной группе по сравнению с группами 1 и 2 (соответственно (87,89 ± 1,03), (79,61 ± 0,94) и (81,43 ± 0,91) балла, все р 0,001). Психологический компонент здоровья также был статистически значимо выше в основной группе (соответственно (86,25 ± 1,23), (80,60 ± 0,96) и (81,86 ± 1,15) балла, все р 0,001). Выводы. Разработанные лапароскопические методы симультанных вмешательств при объединенных заболеваниях органов брюшной полости и ППБС по сравнению с СО открытым способом и традиционным лапароскопическим статистически значимо (все р 0,001) больше повлияли на показатели качества жизни больных через 1 год после операцииМета роботи — провести порівняльну оцінку якості життя, пов’язаної з хворобою (ЯЖПХ), через 1 рік після абдомінопластики і симультанних операцій (СО) на органах черевної порожнини. Матеріали і методи. Проведено порівняльну оцінку ЯЖПХ через 1 рік після операції у 148 (84,1 %) із 176 пацієнтів, яким виконано абдомінопластику з приводу птозу передньої черевної стінки (ППЧС) і СО з приводу поєднаної хірургічної патології органів черевної порожнини. На хронічний калькульозний холецестит страждали 154 (87,5 %) хворих. Поліп жовчного міхура діагностовано у 7 (4,0 %) пацієнтів, спайкову хворобу, больову форму — у 15 (8,5 %). При лікуванні ППЧС у 17,6 % хворих виконано СО з приводу грижі черевної стінки та/або діастазу прямих м’язів живота. Залежно від способу СО пацієнтів розподілили на три групи. У групі 1 (n = 74) першим етапом виконували лапаротомію (холецистектомія, адгезіолізис), другим етапом — дермоліпектомію, у групі 2 (n = 52) першим етапом здійснювали лапароскопічне втручання (лапароскопічна холецистектомія, лапароскопічний адгезіолізис), в основній групі (n = 50) першим етапом виконували лапароскопічне втручання за розробленою методикою (лапароскопічна холецистектомія, лапароскопічний адгезіолізіс), другим — дермоліп­ектомію. За співвідношенням статей, віком, ступенем ожиріння та ППЧС, видом поєднаної хірургічної та нехірургічної патології групи статистично значущо не відрізнялися (всі р 0,05). ЯЖПХ оцінювали через 1 рік після операції шляхом анкетування пацієнтів з використанням опитувальника SF-36. Результати та обговорення. Через 1 рік після операції фізичний компонент здоров’я ЯЖПХ був статистично значущо кращим в основній групі порівняно з групами 1 і 2 (відповідно (87,89 ± 1,03), (79,61 ± 0,94) і (81,43 ± 0,91) бала, всі р 0,001). Психологічний компонент здоров’я також був статистично значущо кращим в основній групі (відповідно (86,25 ± 1,23), (80,60 ± 0,96) і (81,86 ± 1,15) бала, всі р 0,001). Висновки. Розроблені лапароскопічні методи симультанних втручань при об’єднаних захворюваннях органів черевної порожнини та ППЧС порівняно із СО відкритим способом і традиційним лапароскопічним статистично значущо (всі р 0,001) більше вплинули на показники якості життя хворих через 1 рік після операції Дод.точки доступу: Мишалов, В. Г. Бондарев, Р. В. Маркулан, Л. Ю. Кондакова, Е. Ю. Балабан, О. В.