Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Лоза Є. О., Марущак М. І. Назва : Біохімічна оцінка загоєння післяопераційних ран на фоні цукрового діабету в щурів при різних способах закриття ран Паралельн. назви :Biochemical evaluation of excisional wound healing in rats with diabetes mellitus after using different methods of wound closure Місце публікування : Медична та клінічна хімія. - Тернопіль, 2017. - Том 19, N 3. - С. 82-86 (Шифр МУ92/2017/19/3) MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING КРЫСЫ -- RATS Анотація: За сучасними уявленнями, загоєння ран – це скоординований процес, який проходить через певні стадії з участю різних клітин і продуктів їх життєдіяльності, що регулюють процес загоєння. У хворих на діабет порушкється процес ранового загоєння, хоча досі до кінця не вивчено всіх особливостей захворювання, що лежать в основі такої схильності. Метадослідження – виявити особливості оксидативного стресу на фоні цукрового діабету в гомогенаті шкіри щурів при різних способах закриття ран. Методи дослідження. Експеримент проведено на 60 щурах-самцях масою 280–320 г, яким попередньо змоделювали цукровий діабет та операційні рани. Для виявлення активації процесів вільнорадикального окиснення визначали вміст активних форм кисню, гідропероксидів ліпідів, дієнових і трієнових кон’югатів та показників окисної модифікації білків (ОМБ[[d]]370[[/d]] і ОМБ[[d]]430[[/d]]). З метою вивчення системи антиоксидантного захисту визначали активність супероксиддисмутази. Також визначали активнiсть каталази і сульфгідрильних груп. Результати й обговорення. При рановому процесі на фоні цукрового діабету зростала активність вільнорадикального окиснення. Однак у гомогенатах шкіри тварин, яким нанесли клей “Dermabond”, усі показники були достовірно нижчими, ніж у групі щурів, яким наклали вузлові шви, впродовж усіх термінів дослідження. На ранніх етапах формування рубця (на 3-тю добу) спостерігали зростання показників активності системи антиоксидантного захисту в обох групах. При цьому в експериментальній групі тварин, яким наклали вузлові шви, активність супероксиддисмутази і каталази значно перевищувало показники у шкірі щурів, яким нанесли клей, і становила (199,81±7,59) ум. од. та (175,02±8,31) кат/кг відповідно. Висновки. Застосування шкірного клею знижує інтенсивність перебігу вільнорадикального окиснення у клітинах рубцевозмінених тканин післяопераційної рани за умов цукрового діабету порівняно з накладанням на неї вузлових швів: у гомогенатах шкіри тварин, яким нанесли клей “Dermabond”, усі показники достовірно нижчі, ніж у групі щурів, яким наклали вузлові шви, впродовж усіх термінів дослідження Дод.точки доступу: Марущак, М. І.