Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Лабунець І. Ф., Демидчук А. С., Шамало С. М., Утко Н. О., Родніченко А. Є., Римар С. Ю., Чайковський Ю. Б., Бутенко Г. М. Назва : Вплив екзогенного лейкемія-інгібіторного фактору на репаративну регенерацію периферичного нерва у мишей Місце публікування : Клітинна та органна трансплантологія. - 2017. - Том 5, N 2. - С. 176-181 (Шифр КУ53/2017/5/2) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ЛЕЙКОЗ-ИНГИБИРУЮЩИЙ ФАКТОР -- LEUKEMIA INHIBITORY FACTOR БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL МЫШИ ИНБРЕДНЫХ ЛИНИЙ -- MICE, INBRED STRAINS СЕДАЛИЩНЫЙ НЕРВ -- SCIATIC NERVE НЕРВА РЕГЕНЕРАЦИЯ -- NERVE REGENERATION БИОХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- BIOCHEMICAL PROCESSES Анотація: Відома роль трофічних та ростових факторів для регенерації ушкодженого периферичного нерва. Лейкемія-інгібіторний фактор (LIF) виявляє властивості не тільки поліфункціонального цитокіну, але і нейротрофічного фактору. Регенерація периферичного нерва порушується під час розвитку оксидативного стресу в ділянці травми.Матеріали та методи. Дорослих мишей лінії FVB/N розділили на групи: псевдооперовані; травма (перерізання) правого сідничого нерва; травма нерва та ін’єкції rhLIF з третьої доби після ушкодження нерва, щоденно, підшкірно, в дозі 1 мкг/тварину. Дослідження проводили через 4 тижні після травми. При морфометрії оцінювали щільність нервових волокон у дистальних відрізках нерва після імпрегнації азотнокислим сріблом. Рухову функцію оцінювали в тесті “відкрите поле” по числу пересічених квадратів, по відстані між крайніми пальцями правої стопи. У ділянці травми м’язової тканини оцінювали вміст малонового диальдегіду, активність супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази і глутатіонредуктазиРезультати. Загальна кількість нервових волокон у дистальному відрізку нерва мишей з травмою та введенням rhLIF більша (p 0,05), ніж у мишей тільки з травмою нерва та не відрізняється від псевдооперованих тварин. Горизонтальна рухова активність у мишей з травмою нерва нижча (p 0,05), ніж у групах мишей псевдооперованих та з введенням цитокіна. Відстань між крайніми пальцями стопи у мишей псевдооперованих більша (p 0,05), ніж у мишей з травмою нерва, а також травмою та ін’єкціями rhLIF, проте після введення цитокіна показники більші (p 0,05), ніж у групі мишей без нього. Після травми у м’язовій тканині зростає вміст малонового диальдегіду та активність каталази, а активність глутатіонредуктази знижується (p 0,05). Під впливом rhLIF показники змінюються до значень псевдооперованих мишей, та, крім того, суттєво зростає активність глутатіонпероксидазиВисновки. Введення rhLIF мишам із травмою сідничого нерва сприяє більш повноцінному відновленню структурної організації ушкодженого нерва та покращує рухову функцію травмованої кінцівки. При цьому в м’язовій тканині у ділянці травми нерва поліпшується баланс між факторами оксидативного стресу і антиоксидантного захисту. Дод.точки доступу: Лабунець, І. Ф. Демидчук, А. С. Шамало, С. М. Утко, Н. О. Родніченко, А. Є. Римар, С. Ю. Чайковський, Ю. Б. Бутенко, Г. М.