Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Дронов А. И., Хоменко Д. И., Земсков С. В., Бакунец П. П., Козачук Е. С. Назва : Криофиксация резектабельной протоковой аденокарциномы поджелудочной железы Місце публікування : Хірургія України. - К., 2017. - N 4. - С. 27-34 (Шифр ХУ6/2017/4) Примітки : Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS КРИОПРЕЗЕРВАЦИЯ -- CRYOPRESERVATION ТЕМПЕРАТУРА ТЕЛА -- BODY TEMPERATURE Анотація: Цель работы — определить градиент изменений температуры в резектабельной солидной злокачественной опухоли поджелудочной железы (ПЖ) при проведении криофиксации на дискретных глубинах (3, 8, 13 и 18 мм) от рабочей поверхности криоаппликатора в зависимости от локализации опухоли; количественно оценить характер морфологических изменений опухолевой ткани в точках измерения температур. Материалы и методы. В 2015 — 2016 гг. криофиксацию резектабельной солидной опухоли ПЖ с классическим вариантом резекции выполнили у 21 пациента (8 (38,1 %) женщин,13 (61,9 %) мужчин, средний возраст составил (61,6 ± 2,1) года). Крио­фиксацию опухоли, которая локализовалась в головке ПЖ, осуществили у 14 лиц, опухоли, которая локализовалась в теле ПЖ, — у 6, опухоли, которая локализовалась в хвосте ПЖ, — у 1. У всех больных был подтвержден гистологический тип опухоли — протоковая аденокарцинома. Криофиксацию выполняли двойным циклом с помощью универсальной крио­хирургической установки «Крио-Пульс» (Украина) с использованием криоаппликатора диаметром 30 мм. Период заморозки как первого, так и второго цикла составлял 10 мин, период оттаивания всегда был самопроизвольный. При проведении криофиксации температуру в опухоли ПЖ на дискретных глубинах (3, 8, 13 и 18 мм) регистрировали разработанным измерительным интраоперационным термопарным 4-канальным комплексом (КИИТ-4). Подсчет доли опухолевых клеток (ОК) с необратимыми изменениями и определение наличия/отсутствия тромбозов в сосудах гемомикроциркуляторного русла опухолевой ткани проводили при помощи программного обеспечения Quick Photo Micro 2.3. Изучали влияние локализации опухоли ПЖ в проксимальном и дистальном ее отделе на уровень достижения средних температур в диапазоне минусовых значений на глубине 3, 8, 13 и 18 мм во время криофиксации. Исследовали корреляционную связь между показателем достигнутых средних температур в опухоли и долей необратимо поврежденных ОК на изучаемых глубинах. Результаты и обсуждение. Средняя температура в конце 10-й минуты периода заморозки второго цикла криофиксации при локализации резектабельной опухоли ПЖ в проксимальном ее отделе по показателям термопары Т1 (на глубине 3 мм) составила (–54,7 ± 3,0) °C, Т2 (8 мм) — (–30,2 ± 2,2) °C, Т3 (13 мм) — (–12,9 ± 1,7) °C, Т4 (18 мм) — (2,3 ± 2,1) °C, при локализации в дистальном отделе железы — соответственно (–70,1 ± 1,3), (–41,4 ± 1,5), (–20,5 ± 1,0) и (–6,7 ± 1,7) °C, что статистически значимо (p 0,001) ниже, чем средняя температура при локализации опухоли в проксимальном отделе железы. Доля ОК с необратимыми деструктивными изменениями коррелировала (R Мета роботи — визначити градієнт змін температури в резектабельній солідній злоякісній пухлині підшлункової залози (ПЗ) при проведенні кріофіксації на дискретних глибинах 3, 8, 13 та 18 мм від робочої поверхні кріоаплікатора залежно від локалізаціїї пухлини; кількісно оцінити характер морфологічних змін у точках вимірювання температур. Матеріали і методи. У 2015 — 2016 рр. кріофіксацію резектабельної солідної пухлини ПЗ з класичним варіантом резекції виконали у 21 пацієнта (8 (38,1 %) жінок, 13 (61,9 %) чоловіків, середній вік становив (61,6 ± 2,1) року). Кріофіксацію пухлини, яка локалізувалася в головці залози, здійснили у 14 осіб, пухлини, яка локалізувалася в тілі ПЗ, — у 6, пухлини, яка локалізувалася у хвості ПЗ, — в 1. У всіх хворих було підтверджено гістологічний тип пухлини — протокова аденокарцинома. Кріофіксацію виконували подвійним циклом за допомогою універсальної кріохірургічної установки «Кріо-Пульс» (Україна) з використанням кріоаплікатора діаметром 30 мм. Період заморозки як першого, так і другого циклу становив 10 хв, період відтавання завжди був спонтанний. При проведенні кріофіксації температуру в пухлині ПЗ на дискретних глибинах (3, 8, 13 та 18 мм) реєстрували розробленим вимірювальним інтраопераційним термопарним 4-канальним комплексом (КВІТ-4). Підрахунок частки пухлинних клітин (ПК) з незворотними змінами та визначення наявності/відсутності тромбозів у судинах гемомікроциркуляторного русла пухлинної тканини проводили за допомогою програмного забезпечення Quick Photo Micro 2.3. Вивчали вплив локалізації пухлини ПЗ у проксимальному і дистальному її відділі на рівень досягнення середніх температур у діапазоні мінусових значень на глибинах 3, 8, 13 і 18 мм під час кріофіксації. Досліджували кореляційний зв’язок між показником досягнутих середніх температур у пухлині і часткою незворотно пошкоджених ПК на глибинах, які вивчали. Результати та обговорення. Середня температура в кінці 10-ї хвилини періоду заморозки другого циклу кріофіксації при локалізації резектабельної пухлини ПЗ у проксимальному її відділі за показником термопари Т1 (на глибині 3 мм) становила (–54,7 ± 3,0) °C, Т2 (8 мм) — (–30,2 ± 2,2) °C, Т3 (13 мм) — (–12,9 ± 1,7) °C, Т4 (18 мм) — +(2,3 ± 2,1) °C, у пухлинах, які локалізувалися в дистальному відділі ПЗ, — відповідно (–70,1 ± 1,3), (–41,4 ± 1,5), (–20,5 ± 1,0) і (–6,7 ± 1,7) °C, що статистично значущо нижче (p 0,001), ніж середня температура при локалізації пухлини в проксимальному відділі залози. Частка ПК з незворотними деструктивними змінами корелювала (R Дод.точки доступу: Дронов, А. И. Хоменко, Д. И. Земсков, С. В. Бакунец, П. П. Козачук, Е. С.