Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Міхеєв О. Г., Клименко А. В. Назва : Раціональне лікування оперізувального герпесу та роль препаратів прямої противірусної дії у запобіганні постгерпетичної невралгії Місце публікування : Український журнал дерматології, венерології, косметології. - Київ, 2017. - N 4. - С. 76 (Шифр УУ32/2017/4) MeSH-головна: HERPES ZOSTER -- HERPES ZOSTER НЕВРАЛГИЯ ПОСТГЕРПЕТИЧЕСКАЯ -- NEURALGIA, POSTHERPETIC ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS Анотація: Мета роботи — проаналізувати та оцінити докази (І рівень доказовості) ефективності методів лікування імунокомпетентних хворих на оперізувальний герпес (ОГ), зосередивши увагу як на короткострокових, так і довгострокових ефектах: запобігання та тривалість постгерпетичної невралгії (ПГН). Матеріали та методи. Ефективність лікування ОГ та запобігання ПГН аналізували шляхом пошуку даних (2006—2015 рр.) у Кохранівському реєстрі контрольованих випробувань за ключовим словом herpeszoster та в ресурсі PubMed за термінами каталогу і тезаурусу медичної тематики: herpeszoster, postherpeticneuralgia, treatment про результати рандомізованих контрольованих клінічних випробувань, матааналізів та оглядів літератури. Результати та обговорення. Немає переконливих доказів того, що ацикловір впливає на частоту і тривалість ПГН. У звіті про результат трьох плацебо-контрольованих рандомізованих клінічних випробувань ациклові- ру повідомляли про зменшення інтенсивності болю у всіх групах лікування в короткостроковій перспективі (1—3 міс), але ніякої різниці стосовно збереження больового синдрому в довгостроковій (понад 3 міс) перспективі не виявлено. Проте доведено, що постгерпетичний біль тривав довше у хворих, що приймали ацик- ловір, ніж у тих, хто отримував валацикловір протягом 7 днів. Фамцикловір також не впливає на захворюваність ПГН. Однак добре продумані плацебо-контрольовані клінічні випробування свідчать, що тривалість болю у хворих з постгерпетичною невралгією (тривалість болю Ю1 1 міс після завершення дерматологічного епізоду) була помітно коротшою (63 доби у групі з фамцикловіром та 119 діб у групі плацебо; 63 й 163 доби у пацієнтів віком понад 50 років). Висновки. У більшості випадків оперізувальний герпес виліковується самостійно. Призначення анальгетиків зазвичай вистачає. Наведені докази І рівня дають змогу зробити висновок про те, що препарати прямої противірусної дії (віростатики) зменшують інтенсивність болю протягом гострого епізоду ( 1 міс від перших виявів лишаю) і скорочують тривалість періоду нашкірних виявів. Кортикостероїди здатні полегшувати гострий біль. Найчастішим ускладненням оперізувального герпесу, зокрема в літньому віці, є постгерпетична невралгія. Немає переконливих доказів того, що лікарські засоби прямої противірусної дії знижують ризик цього ускладнення. Проте окремі дослідження свідчать, що фамцикловір і валацикловір можуть скорочувати тривалість постгерпетичної невралгії. Топічне лікування ОГ не впливає на перебіг захворювання та не знижує ризику розвитку ускладнень Дод.точки доступу: Клименко, А. В.