Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Палій І. Г., Заїка С. В., Янковецька А. Г. Назва : Ураження шлунково-кишкового тракту у хворих із патологією серцево-судинної системи, які приймають ацетилсаліцилову кислоту: синдромальна діагностика та можливі шляхи корекції Паралельн. назви :Gastrointestinal lesions in patients, administrated acetylsalicylic acid for cardiovascular pathology: the syndromic diagnosis and possible methods of correction Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 1. - С. 29-38 (Шифр СУ10/2018/1) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. Предметні рубрики: Пантопразол-- тер прим-- фарм Омепразол-- тер прим-- фарм MeSH-головна: АСПИРИН -- ASPIRIN ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA Анотація: Мета — у хворих із патологією серцево-судинної системи за допомогою опитувальника GSRS установи- 75: вплив препаратів ацетилсаліцилової кислоти (АСК) на виникнення шлунково-кишкових розладів та : гнити їх вираженість залежно від прийому інгібіторів протонної помпи.Матеріали та методи. На базі ЦПМСД № 2 за допомогою опитувальника GSRS проведено анкетування 157 - пацієнтів (84 чоловіки та 73 жінок), котрі приймали 75 мг АСК щоденно з приводу патології серцево-суДИННОЇ системиВисновки. Опитувальник GSRS дає змогу в амбулаторних умовах провести анкетування пацієнтів для раннього виявлення диспепсичних розладів у осіб з патологією серцево-судинної системи, котрі приймають АСК щоденно. Тривале застосування АСК збільшує ризик виникнення шлунково-кишкових розладів, зокрема синдрому диспепсії (р 0,05). Вік та стать не мають статистично значущого впливу на виникнення диспепсичних розладів у пацієнтів з патологією серцево-судинної системи, які приймають АСК щоденно. Використання пантопразолу є статистично значущо (р0,05) ефективнішим, ніж омепразолу Дод.точки доступу: Заїка, С. В. Янковецька, А. Г.