Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Дехтяр Ю. М., Костєв Ф. І., Залива К. А. Назва : Оптимізація лікування ідіопатичного гіперактивного сечового міхура без детрузорної гіперактивності Місце публікування : Здоровье мужчины. - 2018. - № 1. - С. 109-112 (Шифр ЗУ16/2018/1) Примітки : Бібліогр. в кінці ст. Предметні рубрики: Толтеродин Габапентин MeSH-головна: МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності монотерапії конкурентним антагоністом м-холінорецепторів толтеро- дином тартрат і його поєднаного призначення з циклічним структурним аналогом g-аміномасляної кислоти габапенти- ном у хворих з ідіопатичним гіперактивним сечовим міхуром (ІГАСм) без детрузорної гіперактивності (ДГ). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 63 хворих на ІГАСм з уродинамічно доведеною відсутністю ДГ (14 чоловіків та 49 жінок). Пацієнтів було розподілено на дві групи: група А - 31 хворий та група В - 32 хворих. Згідно з дизайном дослідження хворим групи А було призначено терапію конкурентним антагоністом М-холінорецепторів, що локалізуються у СМ, - толтеродином тартрат. Хворим групи В застосовували комбіновану терапію толтеродином тартрат та лікарською формою з групи антиконвульсантів - габапентином. Такий вибір препаратів визначений намаганням здійснити подвійний вплив на нижні сечові шляхи: усунути як сенсорну, так і рефлекторну складову патогенезу ургентного сечовипускання. Результати. Аналіз результатів застосування антихолінер- гічної монотерапії у групі А дозволив з’ясувати, що в цілому даний вид лікування не призводить до істотного покращання симптомів ургентного, частого сечовипускання у пацієнтів із ІГАСМ без ДГ. Натомість, серед хворих групи В до кінця 8-го тижня терапії було 12 (37,50%) пацієнтів, які досягли 50% або більшого скорочення частоти симптомів ІГАСМ. Заключення. Встановлено, що монотерапія у хворих на ідіопатичний гіперактивний сечовий міхур без детрузорної гіперактивності має невелику ефективність і реалізується в основному за рахунок зменшення частоти сечовипускань за добу (на 37,55%), частоти епізодів нетримання сечі (на 52,14%) та за рахунок зменшення інтенсивності ургентності (на 14,8%). Натомість комбінована терапія дозволяє забезпечити більш ефективне усунення основних об’єктивних та суб’єктивних симптомів захворювання, що проявляється у зменшенні частоти полакіурії на 64,17%, ноктурії на 82,18%, епізодів ургентності на 81,40% і нетримання сечі на 80,66% Дод.точки доступу: Костєв, Ф. І. Залива, К. А.