Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Опанасенко М. С., Терешкович О. В., Ліскіна І. В., Загаба Л. М., Конік Б. М., Калениченко М. І., Кшановський О. Е., Шалагай С. М., Лисенко В. І., Леванда Л. І., Шамрай М. Ю. Назва : Вивчення інформативності гістологічного дослідження біопсійного матеріалу для встановлення етіології легеневої дисемінації Місце публікування : Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2018. - № 3. - С. 36-43 (Шифр ТУ7/2018/3) MeSH-головна: ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES САРКОИДОЗ ЛЕГОЧНЫЙ -- SARCOIDOSIS, PULMONARY НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS БИОПСИЯ -- BIOPSY ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES Анотація: Мета роботи - визначити діагностичні стандарти за такими критеріями: чутливість (інформативність), специфічність (діагностична цінність) і точність (результативність) гістологічного методу діагностики для верифікації етіології дисемінованих процесів легень залежно від типу оперативного втручання. Пацієнтів було розподілено на групи залежно від способу забору біопсійного матеріалу (БМ): I - 105 (48,6 %) хворих, у яких БМ одержано шляхом виконання відеоторакоскопії (BTC); II - 38 (17,6 %) пацієнтів, у яких БМ одержано під час відеоасистованої торакоскопії (ВАТС) з мініторакотомією; III - 9 (4,17 %) пацієнтів, у яких БМ одержано шляхом відкритої біопсії (ВБ) легень; IV - 64 (29,6 %) хворі, у яких БМ одержано за допомогою трансбронхіальної біопсії легень (ТББЛ). Високу точність методів ВТС, ВАТС та ВБ легень встановлено під час гістологічного дослідження у 100,0 % випадків. За мікотичного ураження легень та неспецифічних захворювань органів дихання усі методи біопсії легеневої тканини показали 100,0 %. Серед загального контингенту госпіталізованих переважали хворі з діагнозом: "дисемінований процес у легенях невстановленої етіології" - 121 ((57,6 +- 3,4) %) хворий; "дисемінований процес у легенях у поєднанні з синдромом внутрішньогрудної лімфаденопатії" - 41 ((19,5 +- 2,7) %). Після біопсії з гістологічним дослідженням найчастіше виявляли саркоїдоз - 81 ((37,5 +- 3,3) %) та метастатичне ураження легень - 36 ((16,7 +- 2,5) %). Засвідчено високу чутливість та специфічність гістологічного дослідження в разі ВТС та ВАТС у визначенні етіології дисемінованого процесу в легенях невстановленої етіології - діапазон 75,0 - 100,0 %. Показники загальної точності гістологічного методу в разі ВТС та ВАТС були приблизно однакові - 94,7 та 95,2 % відповідно. За допомогою ВБ легень 100,0 % верифікації досягнуто у разі діагнозу: "дисемінований процес у легенях невстановленої етіології", але цей метод є досить складним та небезпечним, передусім для пацієнта. Метод ТББЛ для діагностики дисемінації в легенях вважають найбезпечнішим, проте й найменш результативним, показник точності дорівнював 65,6 %. Висновки: найбільшу частину хворих госпіталізують до клініки з діагнозами: "дисемінований процес у легенях невстановленої етіології" та "дисемінований процес у легенях у поєднанні з синдромом внутрішньогрудної лімфаденопатії". Після гістологічного дослідження найчастіше виявляли саркоїдоз і метастатичні ураження легень. У разі відеоторакоскопії та відеоасистованої торакоскопії засвідчено високу чутливість і специфічність гістологічного дослідження - діапазон 75,0 - 100,0 %. Відкрита біопсія легень надала змогу забезпечити 100,0 % верифікацію за діагнозу: "дисемінований процес у легенях невстановленої етіології". Метод трансбронхіальної біопсії в разі дисемінації вважають найбезпечнішим, але найменш інформативним (показник точності дорівнював 65,6 %) Дод.точки доступу: Опанасенко, М. С. Терешкович, О. В. Ліскіна, І. В. Загаба, Л. М. Конік, Б. М. Калениченко, М. І. Кшановський, О. Е. Шалагай, С. М. Лисенко, В. І. Леванда, Л. І. Шамрай, М. Ю.