Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гичка С. Г., Гетьман В. Г., Макаров А. В., Маринський Г. С., Ткаченко В. А., Ткаченко С. В., Чернець О. В., Тарнавський Д. В. Назва : Вплив перетворень у стінці тонкої кишки при створенні електрозварних анастомозів різного типу на розривну міцність з’єднання Паралельн. назви :Influence of small intestine wall changes after electrically welded anastomoses of different types for the anastomotic tensile strength Місце публікування : Хірургія України. - К., 2018. - N 3. - С. 57-62 (Шифр ХУ6/2018/3) Примітки : Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL Анотація: Мета роботи - вивчити вплив на клінічні розривні властивості електрозварного анастомозу особливостей морфологічних перетворень у стінці тонкої кишки у разі застосування лінійного та багатоточкового методів з'єднання. На ділянках тонкої кишки діаметром 25 - 26 см за умов комплексного гострого експерименту на свинях наклали 2 дворядних скобкових анастомози степлером і по 72 електрозварювальних точковим зварюванням (зубчастий пінцет з тиском на вістрі 1,8 H/мм. 2) та лінійним циркулярним (тиск 2,1 H/мм. 2) за типом "кінець до кінця". Використовували програму електрозварювального апарата "Патонмед" ЕКВЗ-300 (440 кГц). Випробовували анастомози повільним (до 15 мм рт. ст./хв) введенням рідини. За сліпим методом обирали варіант дослідження для кожного типу електрозварного з'єднання: до розриву або до втрати герметичності скобкового анастомозу (24,5 мм рт. ст.). Нерозірвані анастомози спрямовували на гістологічне дослідження. Всі електрозварні анастомози залишалися герметичними за тиску розпирання 24,5 мм рт. ст. Лінійний розрив спостерігали за тиску (56,6 +- 9,2) мм рт. ст., точковий - за тиску (38,2 +- 4,2) мм рт. ст. Товщина з'єднання лінійного анастомозу становила від 0,1 до 0,16 мм. Морфологічна характеристика анастомозу дещо відрізнялася на сегменті від 1/2 до 1/3 довжини кола, в якому виявили більшу частку щілин та кількість проміжків між з'єднаними коагульованими м'язовими оболонками, хоча загалом суцільність коагуляційних змін по колу зберігалася. Розрив під час дослідження межі міцності відбувався в зазначеному сегменті. Товщина точкового анастомозу хвилеподібно змінювалася від 0,8 до 3,0 - 4,0 мм. У точці зведення зубоподібних електродів відбувалося з'єднання м'язових оболонок, просторова орієнтація клітинних фрагментів і волокон, утворення конгломерату. Перифокально м'язові шари не зливалися, хоча входили до складу коагуляційного конгломерату, який охоплював переважно м'язовий та підслизовий шари. Серозні оболонки були з'єднані. На прикладі багатоточкового електрозварного з'єднання стінок кишки можна оцінити запас міцності, який може мати суцільне електрозварне з'єднання, та характеристику припустимої нерівномірності морфологічних перетворень за забезпечення клінічно необхідних покажчиків міцності та герметичності. Висновки: незважаючи на різну глибину електрозварних перетворень у тканині вздовж кола анастомозу, наявність з'єднання коагульованих м'язових шарів кишки та суцільність коагуляційних змін уздовж лінії анастомозу, які формуються під дією обраних параметрів інструменту та імпульсів, забезпечують статистично значуще вищий, у порівнянні зі скобковим, розривний тиск для з'єднання. Глибина електрозварних перетворень і безперервна щільність з'єднання коагульованих м'язових і волоконних структур за лінійного типу з'єднання стінок кишки зумовлюють його переважну міцність у порівнянні з багатоточковим Дод.точки доступу: Подпрятов, С. С. Подпрятов, С. Є. Гичка, С. Г. Гетьман, В. Г. Макаров, А. В. Маринський, Г. С. Ткаченко, В. А. Ткаченко, С. В. Чернець, О. В. Тарнавський, Д. В.