Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Смоланка І. І., Ляшенко А. О., Досенко І. В., Лобода О. Д., Іванкова О. М., Супруненко О. А., Риспаєва Д. Е., Смоланка І. І. (мол.) Назва : Комплексне лікування хворих на набряковий рак молочної залози з використанням селективної неоад’ювантної поліхіміотерапії Місце публікування : Онкология. - Киев, 2018. - Том 20, N 3. - С. 200-205 (Шифр ОУ3/2018/20/3) MeSH-головна: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION Анотація: Дотепер лікування набрякового раку молочної залози (НРМЗ) становить серйозну проблему, а його результати незадовільні. Останнім часом запропоновано багато методик інтенсифікації лікування пацієнток з НРМЗ, однак суттєвих зрушень у показниках як відповіді пухлини на лікування, так і загальної та безрецидивної виживаності (ЗВ, БРВ) не досягнуто. Мета: розробка методу неоад’ювантного лікування пацієнток з НРМЗ, який би дозволив збільшити частоту регресії пухлини, підвищити безрецидивну та загальну виживаність хворих. Об’єкт і методи: розроблено й апробовано метод комплексного лікування хворих на НРМЗ з використанням строго селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (СВАПХТ). Проаналізовано результати комплексного лікування 212 хворих на НРМЗ стадії ІІІБ. 1-ша (основна) група включала 71 пацієнтку, при лікуванні яких використано СВАПХТ; 2-га — 70 пацієнток, яким проведено внутрішньоартеріальну поліхіміотерапію (ВАПХТ) через внутрішню грудну артерію; 3-тя (контрольна) — 70 пацієнток, у яких використано системну неоад’ювантну поліхіміотерапію. Вперше шляхом СВАПХТ здійснено інфузії препаратів таксанового ряду. Кількість курсів хіміотерапії варіювала від 4 до 8 з інтервалом 21 день. У кожній групі оцінювали безпосередні результати неоад’ювантного лікування, ЗВ і БРВ. При відсутності безпосереднього ефекту хворі отримували неоад’ювантну радіотерапію (по 2,5 Гр, сумарно 65 Гр). Через 3 тиж після проведення останнього курсу за відсутності ознак прогресування захворювання виконували радикальну мастектомію, при якій в основних групах пацієнток обов’язковим було досягнення чистоти країв резекції. Результати: використання неселективної ВАПХТ підвищує частоту часткових регресій на 11,9% (0,05 р 0,1), повних регресій — на 1,4% порівняно з контрольною групою; використання СВАПХТ — відповідно на 19,8% (р 0,05) і 4,2%. У групі СВАПХТ вірогідно вищою (р 0,05) порівняно з контролем була і частота стабілізації процесу. Медіана 5-річної ЗВ для хворих з ВАПХТ становила 33 міс, для хворих зі СВАПХТ — 48 міс. Проведення ВАПХТ не підвищувало токсичність лікування, не призводило до збільшення післяопераційних ускладнень та не мало побічних ефектів, які впливали б на результати лікування. Висновок: отримані результати вселяють помірний оптимізм і, можливо, стануть базисом для подальшого удосконалення методик лікування хворих на НРМЗ Дод.точки доступу: Смоланка, І. І. Ляшенко, А. О. Досенко, І. В. Лобода, О. Д. Іванкова, О. М. Супруненко, О. А. Риспаєва, Д. Е. Смоланка, І. І. (мол.)