|
Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Левченко А. Р. Назва : Роль запалення та протизапальної терапії при синдромі подразненого кишечника (огляд та результати власного дослідження). Паралельн. назви :The role of inflammation and anti-inflammatory therapy in irritable bowel syndrome (review and results of own research) Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 1. - С. 113-118 (Шифр СУ10/2019/1) Примітки : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS Анотація: Представлено сучасні дані щодо патогенетичної ролі запалення слизової оболонки кишечника при синдромі подразненого кишечника (СПК). Показано, що при деяких субтипах СПК, особливо при постінфекційному СПК, запалення може відігравати ключову роль у розвитку слабоінтенсивної запальної реакції та появі симптоматики. У виникненні такого запалення важливе значення мають опасисті клітини, дисфункція кишкового бар’єра, кишкові патогени і генетична схильність. У хворих із СПК запальний процес може бути складовою патогенезу захворювання, що потребує вивчення. Патогенетичне лікування СПК може передбачати застосування протизапальних засобів, таких як месалазин, кетотифен і кромоглікат натрію, стероїди, омалізумаб. Проведене нами дослідження продемонструвало, що додаткове до стандартної базисної терапії призначення монтелукасту в комбінації з хіфенадином підвищувало ефективність лікування хворих із СПК із супутніми алергійними захворюваннями, особливо у разі СПК із діареєю, зокрема, зменшувало як алергійні, так і гастроентерологічні вияви, статистично значущо знижувало інтенсивність больового та діарейного синдрому, а також підвищувало показники загального стану здоров’я, життєвої активності та фізичного стану пацієнтів. Це відбувалось завдяки тому, що комбінація зазначених препаратів блокує медіатори запалення, які містяться в опасистих клітинах, та, окрім протисвербіжної та десенсибілізувальної дії, знімає або послаблює констрикторний і спазмувальний вплив гістаміну на гладенькі м’язи кишечника. Хіфенадин має помірний протисеротоніновий ефект, що, враховуючи патофізіологічні механізми, має важливе значення при СПК. Тому використання комбінації антилейкотрієнових і антигістамінних препаратів разом з базисною терапією у пацієнтів із СПК, котрі мають супутні алергійні захворювання, дає позитивний клінічний та лабораторний результат, проте потребує додаткового вивчення |