Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М. Назва : Зміни офісного артеріального тиску та прихильність до лікування в пацієнтів з артеріальною гіпертензією в дослідженні ТРИМАРАН (ефективність генеричного препарату Комбісарт Н та Комбісарт (фіксована комбінація валсартану й амлодипіну)) Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 6. - С. 9-26 (Шифр АУ38/2018/6) MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION Анотація: Незважаючи на широкі можливості медикаментозного лікування, контроль артеріальної гіпертензії залишається не дуже добрим у цілому світі. Багато пацієнтів мають добрий результат при застосуванні комбінованої терапії й досягають цільового рівня артеріального тиску (АТ). Однак близько 2/3 із них приймають багатокомпоненту антигіпертензивну терапію. Найбільш ефективні фіксовані комбінації антигіпертензивних препаратів включають блокатори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (блокатори рецепторів до ангіотензину або інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту) у комбінації з антагоністами кальцію та/або діуретиками. Мета: оцінити терапевтичну ефективність генеричної фіксованої потрійної комбінації валсартану/амлодипіну/гідрохлортіазиду і подвійної фіксованої комбінації валсартану/амлодипіну в лікуванні пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ–ІІІ ступеня. Матеріали та методи. У дослідження включались пацієнти з помірною й тяжкою артеріальною гіпертензією без цукрового діабету. Пацієнти були поділені на 2 групи. Першій групі (n = 25) була призначена фіксована потрійна комбінація 160 мг валсартану/5 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду один раз на добу вранці протягом 1 місяця. Пацієнти другої групи (n = 25) отримували за аналогічною схемою подвійну фіксовану комбінацію 160 мг валсартану/5 мг амлодипіну один раз на добу вранці протягом 1 місяця. Якщо через 1 місяць терапії був досягнутий цільовий рівень офісного АТ, то пацієнти продовжували приймати призначену терапію в попередній дозі. Якщо через 1 місяць лікування не було досягнення цільового рівня офісного АТ 140/90 мм рт.ст., пацієнтам першої групи призначалася таблетка препарату Комбісарт Н у дозі 160 мг валсартану/10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду ще на 1 місяць. Пацієнтам другої групи призначалася 1 таблетка препарату Комбісарт — 160 мг валсартану/10 мг амлодипіну ще на 1 місяць. Якщо через 2 місяці терапії було досягнуто цільовий рівень офісного АТ, то пацієнти продовжували приймати призначену терапію в попередній дозі. Якщо через 2 місяці лікування не було досягнення цільового рівня офісного АТ 140/90 мм рт.ст., пацієнтам першої групи призначалася додатково таблетка препарату Комбісарт (160 мг валсартану/5 мг амлодипіну) на вечірній прийом ще на 1 місяць. Пацієнтам другої групи призначалася додатково таблетка препарату Комбісарт Н у дозі 160 мг валсартану/10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду на 1 місяць. Через 3 місяці лікування відбувався контроль терапії. Результати. У дослідження було включено 50 пацієнтів із помірною й тяжкою артеріальною гіпертензією. Середній вік хворих становив 54,9 ± 1,8 (25–75) року. Середня маса тіла становила 92,4 ± 2,6 кг. Середній індекс маси тіла — 31,2 ± 0,7 кг/м2. Середні цифри офісного систолічного (САТ) і діастолічного АТ (ДАТ) на початку дослідження становили 161,7 ± 1,8 мм рт.ст. і 98,5 ± 1,4 мм рт.ст. відповідно. Середня офісна частота серцевих скорочень — 70,7 ± 1,4 уд/хв. Середні рівні АТ при амбулаторному моніторуванні становили для САТ 140,8 ± 1,1 мм рт.ст., для ДАТ — 84,4 ± 1,2 мм рт.ст. Середня добова частота серцевих скорочень — 71,5 ± 1,5 уд/хв. Тільки 5 (10 %) пацієнтів мали нормальну масу тіла, 17 (34 %) пацієнтів мали надлишкову масу тіла, 19 (38 %) пацієнтів мали ожиріння I ступеня, 6 (12 %) пацієнтів — ожиріння II ступеня, 3 пацієнти (6 %) мали ожиріння III ступеня. Зниження офісного АТ становило 35,6/22,5 мм рт.ст. (р 0,05) у цілому по групі, 35/19 мм рт.ст. (р 0,05) і 42/26 мм рт.ст. (р 0,05) — при застосуванні подвійної і потрійної комбінації відповідно. Досягнення цільового АТ при офісному вимірюванні становило 93,3 % у всій групі, 90,9 % — при подвійній комбінації та 95,7 % — при потрійній комбінації. Потрійна комбінація була більш ефективною в зниженні офісного артеріального тиску порівняно з подвійною комбінацією, і її застосування не супроводжувалось збільшенням побічних ефектів. Відміна препарату спостерігалась у 7 (14 %) пацієнтів, переважно за рахунок побічної дії у вигляді серцебиття й набряків гомілок на фоні прийому амлодипіну. У групі подвійної комбінації відміна була в 3 (6 %) пацієнтів, у групі потрійної комбінації — у 4 (8 %) пацієнтів. Прийом подвійної й потрійної фіксованої комбінації сприяв покращенню прихильності пацієнтів до лікування за опитувальником Моріскі — Гріна. Висновки. Фіксовані генеричні комбінації валсартану/амлодипіну і валсартану/амлодипіну/гідрохлортіазиду були ефективні в зниженні офісного артеріального тиску в пацієнтів з помірною й тяжкою гіпертензією, сприяли покращенню прихильності до лікування й добре переносилися хворимиBackground. In spite of the wide possibilities of medical treatment, control of hypertension is not very good in the whole world. Many patients achieve a good result when using combination therapy and reach the target blood pressure level. However, about 2/3 of them take multicomponent antihypertensive therapy. The most effective fixed combinations of antihypertensive drugs include renin-angiotensin-aldosterone system blockers (blockers of angiotensin II receptors or angiotensin-converting enzyme inhibitors) in combination with calcium antagonists and/or diuretics. Purpose of this study was to evaluate the therapeutic efficacy of generic fixed triple combination of valsartan/amlodipine/hydrochlorothiazide and fixed double combination of valsartan/amlodipine in the treatment of patients with stage II–II hypertension. Materials and methods. The study included 50 patients with moderate and severe hypertension without diabetes mellitus. They were divided into 2 groups. A fixed triple combination of 160 mg valsartan/5 mg amlodipine/12.5 mg hydrochlorothiazide was administered to the first group (n = 25) once a day, in the morning for 1 month. Patients in the second group (n = 25) received a fixed double combination of 160 mg valsartan/5 mg amlodipine once a day, in the morning for 1 month, according to the same scheme. If after 1 month of therapy the target level of office blood pressure was achieved, patients continued to receive the prescribed therapy in the previous dose. If after 1 month of treatment the target level of office blood pressure 140/90 mmHg was not achieved, patients of the first group received tablet of Kombisart H — 160 mg valsartan/10 mg amlodipine/12.5 mg hydrochlorothiazide for another 1 month. Patients in the second group received 1 tablet of Kombisart — 160 mg valsartan/10 mg amlodipine for another 1 month. If after 2 months of treatment the target level of office blood pressure 140/90 mmHg was not achieved, patients of the first group were additionally administered 1 tablet of Kombisart (160 mg valsartan/5 mg amlodipine) with evening meal for another 1 month. Patients in the second group additionally received Kombisart H at a dose of 160 mg valsartan/10 mg amlodipine/12.5 mg hydrochlorothiazide per month. After 3 months of treatment, there was the control of therapy. Results. The study included 50 patients with moderate and severe hypertension. The average age of patients was 54.9 ± 1.8 (25–75) years. The average body weight was 92.4 ± 2.6 kg. The average body mass index — 31.2 ± 0.7 kg/m2. The average office of systolic (SBP) and diastolic blood pressure (DBP) at baseline were 161.7 ± 1.8 mmHg and 98.5 ± 1.4 mmHg, respectively. The office heart rate was 70.7 ± 1.4 bpm. Average blood pressure levels at ambulatory monitoring were 140.8 ± 1.1 mmHg for SBP and 84.4 ± 1.2 mmHg for DBP. Average daily heart rate — 71.5 ± 1.5 bpm. Only 5 (10 %) patients had normal body weight, 17 (34 %) were overweight, 19 (38 %) had obesity degree I, 6 (12 %) — obesity degree II, 3 (6 %) persons — obesity degree III. A decrease in the office blood pressure (SBP/DBP) in general was 35.6/22.5 mmHg (p 0.05), 35/19 mmHg (p 0.05) on the double combination and 42/26 mmHg (p 0.05) on the triple combination. The rate of achieving target BP in office monitoring was 93.3 % in the whole group, 90.9 % — on the double combination and 95.7 % — on triple combination. The triple combination was more effective in reducing office blood pressure compared to the double combination that was not accompanied by an increase in side effects. The withdrawal of the drug was observed in 7 (14 %) patients, mainly due to side effects in the form of palpitations and edema of the legs on the background of amlodipine administration. In the group of double combination, withdrawal was only in 3 (6 %) patients, in the triple combination group — in 4 (8 %). The double and triple fixed combination improved the patient’s adherence to treatment according to Morisky-Green questionnaire. Conclusions. Fixed generic combinations of valsartan/amlodipine and valsartan/amlodipine/hydrochlorothiazide were effective in reducing the level of office blood pressure in patients with moderate and severe hypertension, improving adherence to treatment and were well tolerated Дод.точки доступу: Сіренко, Ю. М. Рековець, О. Л. Торбас, О. О. Кушнір, С. М.