Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Лоскутова Т. О. Назва : Нові підходи до прогнозування прееклампсії у вагітних Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2018. - Том 15, N 2. - С. 194-198 (Шифр ПУ40/2018/15/2) MeSH-головна: ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC Анотація: Мета роботи – розробка та оцінювання ефективності способу прогнозування розвитку прееклампсії у вагітних за результатами тестування генів тромбофілії, визначення рівнів антитіл до ?2 глікопротеїну-1, кількості D-dimer, значення коефіцієнта атерогенності. Матеріали та методи. Здійснили ретроспективне дослідження «випадок – контроль», до якого залучили 156 жінок у третьому триместрі вагітності; серед них 112 осіб із прееклампсією (ПЕ) різного ступеня тяжкості та 44 жінки з фізіологічним перебігом вагітності. Прогностична модель ПЕ побудована на результатах визначення генних поліморфізмів (675 4G / 5G у гені РАІ-1, 455 G A в гені фібриногену ? методом ПЛР), даних про кількість антитіл до ?2 глікопротеїну-1 (ІФА), концентрації D-dimer (імунотурбодіметричний аналіз), значенні коефіцієнта атерогенності. Результати. Чутливість запропонованої прогностичної моделі становила 82,5 % (95 %, СІ 74,2–88,9 %), специфічність – 90,9 % (95 %, СІ 78,3–97,5 %). Модель враховує не тільки внесок кожного прогностичного маркера, але і їх взаємодію. Апробація прогностичної моделі на групі вагітних (108 жінок у першому триместрі вагітності) показала її високу ефективність: частота ПЕ у групі з прогнозованим низьким ризиком розвитку ПЕ становила 2,5 % проти 57,1 % у групі з прогнозованим високим ризиком (p 0,05). Висновки. Запропонована модель залежності ймовірності розвитку прееклампсії у вагітних жінок від рівня D-dimer, значення коефіцієнта атерогенності, кількості антитіл до ?2 глікопротеїну 1, наявності поліморфізму -455 G A в гені фібриногену ? і -675 4G/5G в гені інгібітора активатора плазміногену 1 типу. У моделі враховується роль у розвитку ПЕ не тільки кожного окремого фактора, але і їхня дія в сукупності. Запропонована модель дає змогу з високою точністю визначити ризики розвитку прееклампсії, починаючи з першого триместру вагітності.